"Батьківщина" уБлЮТків

Громадсько-політичний часопис Дніпропетровської обласної організації "ВО "Батьківщина" закидає Президенту Ющенку надмірну увагу до теми Голодомору, закликає "не чіпати" пам'ятники Леніну й пропонує раз і назавжди стерти з національної пам'яті українців… Майдан.

Про це, зокрема, йдеться в статтях "Батьківщини" (друкованого органу місцевого осередку однойменної партії) № 45 від 4 грудня "Президент, Газ, Голодомор" та № 46 від 11 грудня "Ющенко "выпрашивает" высокую цену на газ". Президенту України Віктору Ющенку закидають те, що він піднімає тему Голодомору у міждержавних відносинах з Росією. Фабула матеріалів - якщо Ющенко хоче прийнятні ціни на газ, то йому не слід згадувати про геноцид мільйонів українців і казати про неадекватне ставлення до цієї трагедії з боку російської влади.

Цитую першу зі статей:

"Права была реклама жевательной резинки: "іноді краще жувати". Зря Виктор Андреевич сказал в интервью ЕL Pais и еще четырем европейским изданиям, что президент России Дмитрий Медведев продемонстрировал "неадекватное отношение" к трагедии украинского народа (Голодомору). Зря назвал его циничным и аморальным. Потому что переговорщики от "Нефтегаза", которые читали эту статью в Москве, плакали как бахчисарайский фонтан. А утро следующего дня стало для нас "утром стрелецкой казни". Все надежды на выгодные условия поставок газа в 2009 году растаяли.

Не спорю, что Голодомор - это трагедия запредельного масштаба. Как, впрочем, и гибель Помпеи. И многие другие беды человечества. Но не думаю, чтобы итальянцев можно было сцементировать как нацию вокруг Помпеи. Точно так же попытка выдвинуть Голодомор на первую по значимости позицию в истории Украины - не слишком удачное решение. Может, чтобы "затереть" дату созыва Майдана - да. Чтобы списать несколько сотен миллионов бюджетних средств - тоже.

Чем спиливать Ленина и возводить монументы в память безвинно погибших, ограничились бы национальной минутой молчания и большим траурным молебном, а сэкономленные деньги передали на лекарство детям, умирающим от рака.

/…/ Зачем он трогал Медведєва? Или даже не так - зачем именно в этот момент он его обозвал? Ну, вот представьте, вы просите у человека в долг, и, когда он с задумчивостью смотрит на свой бумажник , называете его, скажем, педофилом. Так "зважено", "обґрунтовано", но педофилом."

/Кінець цитати. Передрук газетою "Батьківщина" статті з сайту "ВЕРСИИ.сом"/

Наведені рядки - суцільне спресовано-сконцетроване знущання з українців, це моральні тортури в дусі "нквд" і "гестапо" разом взятих та ще й в енному ступені. Що не речення, то наруга над Україною, над історією та національною пам'яттю народу: про Голодомор - не згадувати ("там, де не треба")! Майдан - стерти! Леніна - не чіпати!

Якому більшовицькому варвару належать ці вбивчі смисли? Який медвєпутін намалював ці антиукраїнські пасажі? Чия хвороблива українофобська свідомість їх породила? Яким же рабом-безбатченком треба бути, аби виблювати ці зневажливі до українства рядочки?

Що то за сайт і чому газета "Батьківщина" так шанує цей Інтернет-ресурс, здійснюючи передрук саме з нього і саме такого матеріалу? Яким чином така гидота могла опинитися в цьому виданні і як редакція мовчки, а може, ще й з задоволенням, проковтнула це лайно?

І що ж такого образливого сказав Віктор Андрійович Ющенко? В чому не правий наш (і мій!) Президент?

Як можна порівнювати природне лихо - загибель Помпеї - та штучно створений геноцид проти української нації?! Ці рядки важко коментувати, адже дуже складно підібрати слова, які б могли виразити глибинний біль та гнів, які викликає таке недоречне порівняння абсолютно неспівставних як за природою, так і масштабами явищ.

Газета ж, як і партія, поки що називається "Батьківщина" - не "Родіна". То яка мається на увазі? Логічно було б припускати, що УКРАЇНА…

А ще ледь не в кожному номері - справжня антиющенківська істерія з примітивними, огидними, дебільними карикатурами на Президента. Чи це так Ющенку - за Голодомор? За ОУН-УПА? За НАТО?

Особливої прикрості у зв'язку з появою вказаної публікації додає і той факт, що я сам протягом декількох років був одним з авторів, дописувачів "Батьківщини". І весь цей час, десь до дати голосування у Верховній Раді по Грузії, газета за своїм змістом радше виглядала виданням правого, національно-демократичного спрямування: темі Голодомору, визвольній боротьбі ОУН-УПА та багатьом іншим знаковим подіям і явищам української історії приділялась велика увага. Чимало інформаційно-аналітичних, просвітницьких матеріалів було присвячено євроатлантичній інтеграції України, а взаємовідносини з Росією завжди висвітлювалися з патріотичної проукраїнської точки зору. Нині ж газету немов підмінили. Її просто не впізнати. Видання все більше набуває "радянсько-совкового" забарвлення, а той й проросійського ухилу. Ніколи не міг подумати, що на його шпальтах може дійти до подібних антиукраїнських випадів.

З викладеними претензіями звернувся безпосередньо до нинішнього головного редактора "Батьківщини", до речі, зауважте - голови Дніпропетровської обласної організації "Просвіта" (!) Сергія Довгаля. Знизивши плечима, "просвітянин" сказав, що цю статтю газеті "спущено" зверху, з Київського штабу партії, тож ніяким чином перешкодити публікації було неможливо…

А хтось збирався? Переконаний, що ніхто для цього і пальцем не поворухнув. Навіть і не думав.

Виходить, що ці статті - партійний наказ? Воля керівництва партії, а редакція - її сумлінний виконавець? Редакція боїться бути покараною за невиконання наказу, за висловлення оцінок, що йдуть врозріз з партійної лінією?

Безумовно, є партійна і виконавча дисципліна, але ж повинна бути ще й людська совість та повага якщо не до Президента, то хоча б до Народу, який його обрав, і пам'яті безневинно убієнних! Хіба перебування в лавах "Просвіти", не кажучи вже про очолення її обласної організації - не накладає обов'язок бодай якось протидіяти подібним антиукраїнським, антилюдським проявам? Як взагалі можна поєднати одне з другим?

Тоді ще зазначу, що в той же спосіб, в який в газеті з'являються подібні "перли", запроваджувався і Голодомор! Хіба тільки виродкам спускали зверху директиви про занесення на чорні дошки сіл та селищ, що було рівнозначно смертельному вироку для їхніх жителів? Були серед одержувачів подібних розпоряджень і нормальні люди. Але будучи підлеглими - такими ж сумлінними виконавцями - не подаючи голосу на знак протесту, вони "брали під козирьок" і мовчки виконували отримані директиви.

Жахливо усвідомлювати, що редакція, в складі якої шановані журналісти, письменники, "просвітяни" - ніяк не протистояла, не чинила жодного спротиву. Оце такі вони "щирі українці", "патріоти"? Що сталося? Може, коліщатко якесь викотилося, що ніяк його не знайти, а заміни - не дістати?

Не була надрукована в газеті і запропонована мною контр-репліка у відповідь. Не з'явилися там і інші матеріали на споріднені теми, в тому числі і на захист та підтримку українського міністра Володимира Огризка, написані ще до голосування, наслідок якого став для мене останньою краплею, що переповнила чашу терпіння. На знак особистого громадянського протесту проти голосування 3 березня 2009 року 49 членів фракції БЮТ у Верховній Раді за відставку патріотичного міністра закордонних справ України Володимира Огризка припинив з газетою будь-які творчі взаємовідносини.

Зі всіма вищевикладеними претензіями звернувся електронною поштою та проханням висловити свою позицію щодо піднятих мною питань до народних депутатів від БЮТ Андрія Шевченка, Павла Мовчана, Володимира Яворівського. Відповіді не отримав.

Зателефонував всім трьом по номерах, вказаних на офіційному сайті Верховної Ради. У приймальнях перших двох обранців ніхто слухавки не підняв.

Натомість, вдалося переговорити з помічницею депутата Яворівського.

Назвавши себе, детально розповів про мої претензії до редакції Дніпропетровської "Батьківщини", супроводивши свої скарги відповідними цитатами з публікацій. А ще звинуватив прем'єр-міністра України, лідерку БЮТ Юлію Тимошенко та фракцію Блоку в парламенті у кардинальній, на 180 градусів, зміні політичного курсу й зраді національних інтересів. Назвав переорієнтовану на догоду Кремлю політику "продажною", "паскудною", "уБлЮТскою". Додав, що дуже хотів би почути від Володимира Олександровича, наскільки він взагалі вважає моральним і етичним з точки зору політичного діяча, письменника та патріота України, за якого пан Яворівський себе видає, подальше перебування в лавах коаліції та БЮТ, зокрема, з огляду на те, на що нині перетворилася ця політична сила.

Уважно вислухавши мою гнівну емоційну промову, помічниця погодилася з висловленими претензіями щодо неприпустимості закидання Ющенку теми Голодомору та підтримала мої оцінки звільнення Володимира Огризка. Співбесідниця обіцяла обов'язково переказати почуте від мене пану Яворівському, щоправда, як зазначила вона, у більш м'якій формі. З цим залишив свій хатній телефон, нагадавши про надісланий раніше електронний лист з повністю вказаною зворотною адресою й наголосивши, що дуже очікую на яку-небудь реакцію. Чекаю й досі.

Чи то достойнику нічого сказати у своє виправдання, чи то йому діла до цього ніякого нема. Вочевидь, головне для обранця - залишатися при Юлиному кориті, бути персонально вгодованим і привілейованим. А що там якась газетка, нехай і "батьківщинська" про Голодомор, або про Леніна чи Майдан написала, як там фракція по Огризку проголосувала - питання 25-те!

Колись ці шевченки, шкілі, білоруси, яворівські, філенки, мовчани та інші "фігові листочки" Юлії Володимирівни дружньою кАмандою "промовчали" Грузію, так само вони "промовчать" і Україну. А якщо раптом хтось з них і прокинеться, то буде вже запізно. Бо не стане України, позаяк Юля заведе її туди, звідки вороття немає!..

Фото з газети "Батьківщина". Крайня зліва - голова ДОО "ВО "Батьківщина", рідна тітка Ю.В. Тимошенко Антоніна Ульяхіна, за нею - розчервонілий від задоволення, лідер обласної "Просвіти", головред "Батьківщини" Сергій Довгаль та партійні активістки. Всі в доброму гуморі.

Результати обговорення статті на "Народній Правді" - одному з Інтернет-проектів "УП" - дивись тут.

З коментарів до "Батьківщини" уБлЮТків"
на "Народній Правді"

09.03.2009

Читай також:

Леді Ю: "ориентация - север!"

Як би це не було прикро, але доводиться з превеликим сумом констатувати, що теперішня політика українського уряду на чолі з Юлією Тимошенко підтверджує найгірші припущення та найтривожніші очікування. Різка, на 180 градусів зміна курсу нині видається доконаним фактом, як стали ясними і справжні стратегічні цілі, що переслідуються Леді Ю. >>>