Україна, яку ми втрачаємо
Свобода слова проти національних українських інтересів

Нещодавно на одному з численних загальнонаціональних ток-шоу, присвячених підсумкам газового конфлікту, депутат ВР від Блоку Литвина "пан" Гриневецький чітко й однозначно висловив свою й, слід розуміти, всіх литвинівців позицію з цього приводу. "Народний обранець" з неприхованим презирством і зневагою поглузував з Президента України Віктора Ющенка за те, що той, бачте, постійно згадує про Голодомор, говорить про визнання і вшанування УПА та агітує за вступ України до НАТО і в той же час хоче дешевого газу з Росії.

Отже, за Сергієм Гриневецьким виходить, що це несумісні речі: або Голодомор, УПА і НАТО, або дружні стосунки з Росією, а відтак і за прийнятними цінами - газ. Іншими словами, нардеп пропонує нам свою шкалу морально-етичних, політико-ідеологічних цінностей, де дешевший, хоч на місяць, газ з Росії вартий того, аби всім нам гуртом і враз перетворитися на "хохлів-малоросів" та вмить й навіки забути про своє коріння; зректися трагічної й водночас героїчної минувшини та сподівань на світле прийдешнє; замовчати своє горе; втратити, як нації, місце в часі і просторі; відмовитись від того, без чого неможлива національна ідентичність й самоусвідомлення, що ми - УКРАЇНЦІ!

Цим "литвиноподібний" не лише яскраво засвідчив свої особисті "раболєпіє" й меншовартість перед "великоросами", а й принизив національну честь і гідність всіх співвітчизників - патріотів Батьківщини.

Хоча що від цього діяча було очікувати? Шкода, правда, що свого холопства він не лише не соромиться, абсолютно не усвідомлюючи його, але й декларує в "назіданіє" завдяки телебаченню на всю Україну. Інша річ, що така антиукраїнська риторика не зустрічає належної відповіді - рішучої відсічі.

Ба навіть більше - і це справді шокує! - така ж ідеологічна жуйка позастрягала в зубах й колишніх "помаранчевих побратимів", хто підпрягався видавати з себе патріотичних, проукраїнських, проєвропейських, а тепер, аж слиною бризкаючи від ненависті до Ющенка, озвучують на подібних телепередачах та зі сторінок преси практично те ж саме.

Це стосується і "біло-сердешних", і "народних самооборонців", і навіть формальних "нашоукраїнців". У такий спосіб, через подібних "достойників" українські ЗМІ мимоволі перетворюються на масового ретранслятора антиукраїнських, зрадницьких по відношенню до України ідей.

Я вже не кажу про те, з якою люб'язністю та регулярністю українські ефіри надаються нашим "братам-слов'янам" з Росії на зразок Затуліна, Рогозіна, Лєонтьєва, Жириновського та іншим кремлівським речникам, аби вони безперешкодно розповідали про своє, російське бачення вирішення "українського питання".

Така антидержавна вакханалія на українських загальнонаціональних телеканалах є неприпустимою, але найгірше, що промови одіозних російських політиків - відвертих імперських шовінюг та великодержавних хамів знаходять підтримку в українських учасників "шоу" - їм починають підспівувати свої ж: представники українського політикуму та ще й під схвальні оплески (?!) присутньої в студії й ніби спеціально для цього підібраної глядацької аудиторії.

Ви лишень послухайте портнових, писаренків, зубових, томенків (!) кулікових, які з цинічними і зухвалими посмішками на вустах дорікають Ющенкові тим, що і "гриневецькі": надто, бачите, "захопився" Ющенко голодоморами та славною минувшиною, затуркав всіх НАТО та "якоюсь там", як одного разу мовив нинішній віце-спікер від БЮТ, Грузією. А їхнім зухвалим й цинічним жартам та пересмішкам з приводу Помаранчевої революції - кінця й краю немає.

Те, що Майдан і Ющенка, як можуть, паплюжать янучари - видається справою звичною і природною, але коли до них приєднуються колишні "польові командири" та ще й у своїх стараннях випереджають біло-блактино-червоних… чи не занадто? Жах та й годі!

Внутрішньо-політична ситуація в країні й те, як вона відображається в публічних дискусіях політиків на голубих екранах, все більше наводить на тривожні припущення, що Україну немов навмисно, ніби на відпрацювання отриманого звідкись замовлення, вперто й цілеспрямовано підштовхують на шлях стратегічної національної поразки, за якою - суцільна руїна.

Така сумна перспектива виглядає цілком реальною, коли вже зараз численні адепти кремлівської ідеї в Україні фактично закликають повернутися до імперських "братньо-слов'янських" обіймів, облишивши при цьому дратівливі й небажані для російського вуха та свідомості теми. Чи не дійде так до того, що нам запропонують вибачатися перед Росією лишень за те, що ми - українці і хочемо мати дружні відносини з Росією, будучи рівними, а не васалами?

Висуваючи Главі держави згадувані претензії, вороги Віктора Ющенка дорікають йому саме за те, за що національно-свідомий громадянин має бути вдячним своєму Президенту. І глузуючи з національного лідера саме в представленому контексті, вони насміхаються не стільки над самим Віктором Андрійовичем, скільки над його українськістю, глибоким патріотизмом і любов'ю до рідної землі - вони зневажають в Президенті Україну.

03.02.2009

PS. (від 05/02/2009): "Україна, яку ми втрачаємо", розміщена автором на "Народній правді", викликала серед відвідувачів цього веб-ресурсу певний резонанс, про що свідчать виставлені статті оцінки (співвідношення голосів "за" і "проти") та її обговорення.

"НП" - один з Інтернет-проектів "Української правди", створений спеціально для того, аби читачі мали можливість розміщувати власні матеріали, фоторепортажі та подавати лінки на статті інших веб-ресурсів, які вважають цікавими.

Ось деякі з коментарів та відгуків, що з'явилися під публікацією: