Дніпропетровські ЗМІ стають все більш ангажованими

Рейдерські захоплення та "припартизація" ЗМІ - серед основних проблем регіонального медіа-простору. Про це свідчать результати опитування місцевих журналістів, представників громадських організацій та незалежних експертів, проведеного Дніпровським центром соціальних досліджень протягом листопада-грудня поточного року

Дніпровський центр соціальних досліджень (ДЦСД) у листопаді-грудні поточного року провів експертне опитування на тему "Інформаційна робота органів місцевої влади та самоврядування. Проблема забезпечення інформаційної відкритості та ефективної взаємодії чиновників і журналістів".

Аналітик Дніпровського центру соціальних досліджень
Андрій Макаренко та директор ДЦСД Анна Колохіна
оприлюднюють результати соцопитування.

Дослідження мало на меті визначити спрямованість сучасної комунікативної політики та рівня інформаційної відкритості місцевих органів влади, оцінку діяльності їхніх прес-служб та виявити основні тенденції й загрози для регіональної журналістики у зв'язку з економічною та політичною кризою.

Було опитано 18 журналістів, 3 представника громадських організацій, 2 незалежних експерти. Ось основні результати та висновки проведеного дослідження.

Щодо загальної оцінки ситуації в області, то, на думку респондентів, протягом 2008 року в дніпропетровській журналістиці намітилися три основні тенденції:

- перерозподіл інформаційних ресурсів, рейдерські атаки на ЗМІ. Найбільш резонансною подією став конфлікт навколо міського 34 каналу. Власники ЗМІ прагнуть не лише володіти інформресурсом, але й визначати його політику. Як наслідок - ЗМІ стають все більш заангажованими;

- формування крупних медіа-холдингів, прив'язаних до політики бізнесових корпорацій, так звана "припартизація" ЗМІ. В області з'явилися нові регіональні видання: "Левый берег", місцеві випуски "Газеты 24", та "Газеты по-днепровски"; ІА "Новий міст".

- погіршення умов отримання журналістами інформації від місцевих чиновників.

З відповідей опитаних журналістів, експертів та представників громадських організацій:

"Підхід власників засобів мас-медіа максимально ясний: якщо ЗМІ збиткове, то принаймні, рівень його соціального впливу має бути достатньо високим, аби компенсувати фінансові витрати на утримання. Перерозподіл ЗМІ як важелів суспільного впливу залишається основною тенденцією року, що минає ".

"Однією з тенденцій є так звана "припартизація" ЗМІ. Партійні групи потребують громадської трибуни в гонитві за владою. Тут мова не про державну монополію на владу, як в Росії, а владу окремих партійних груп, що представляють бізнес-інтереси ".

"Стосовно дніпропетровських ЗМІ скоєно багато рейдерських, до того ж - вдалих, "наїздів" та захоплень. В результаті рівень об'єктивності ЗМІ та їхньої незаангажованості значно знизився ".

"Незалежних ЗМІ стає все менше. Хоча і до цього ми знали, що у кожного ЗМІ є свій засновник, проте раніше це не було настільки визначальним фактором ".

"Позиції об'єктивної та незалежної журналістики в Дніпропетровську послабшали. Свобода слова нібито живе, але її слід розшукувати ".

"Всі рівні влади стають дедалі закритішими для журналістів ".

На підставі отриманих думок та висловлених оцінок аналітики ДЦСД роблять висновок, що відкритість місцевих органів влади лише декларується і не забезпечується належним чином. Чиновники у будь-який спосіб намагаються уникати спілкування з журналістами, особливо коли передбачають, що розмова стосуватиметься якихось проблемних питань. Отримання інформації здебільшого спирається на особисті контакти, неофіційні розмови або надання необхідних даних після "дзвінку згори".

В районних газетах продовжуються тиск на журналістів та спроби цензури, які набувають все більш нахабного та протизаконного характеру.

З результатів дослідження випливає, що інформаційна робота місцевих органів влади здебільшого полягає в самовихвалянні та самопіарі, ніж інформуванні про свою діяльність.

Інформаційна політика спрямована винятково на обслуговування не діяльності органів влади, як певних систем з функціями і повноваженнями, а окремих осіб і особистостей, які знаходяться при владі на провідних посадах. В інформаційній сфері превалюють піар-матеріали: негативні факти замовчуються, висвітлюється лише позитив.

За 5-ти бальною шкалою найвищу оцінку - 4,1 - у дніпропетровських журналістів отримала робота прес-служби податкової адміністрації; структурних підрозділів МНС - 3,8; органів виконавчої влади - 3,7; місцевого самоврядування - 3,5; прокуратури - 3,4; міліції - 3,4; СБУ - 2,7.

На думку учасників дослідження, сучасне призначення прес-служб органів влади полягає у налагоджені ефективної комунікації між чиновниками і суспільством. За станом на сьогодні робота прес-служб органів влади не набула системного характеру і тримається великою мірою на особистих якостях її керівника. Якщо той - професіонал, то прес-служба виконує свої завдання і співпраця зі ЗМІ є конструктивною.

З отриманих відповідей журналістів щодо якості роботи місцевих прес-служб:

"Прес-службам не вистачає кваліфікованих журналістських кадрів ".

"Влада вважає прес-службу інструментом свого возвеличення і подання в найкращому вигляді. Проблема прес-служб має системно-функціональний характер ."

"В прес-службах превалюють чиновницькі стандарти, вони не висвітлюють суті проблем ."

"Прес-служба має не лише надавати інформацію на прохання журналіста, але й сприймати інформацію зі ЗМІ для того, аби дати можливість органам влади вивчити й дослідити ситуацію, показати аналітичну картину того, що думає про них "підопічний" народ ".

"Важко уявити прес-службу, яка б рекламувала помилки керівника того чи іншого органу влади, але вона має, принаймні, намагатися доносити весь спектр інформації, в тому числі не лише позитивної. Це тільки зміцнить довіру до такого керівника ".

"Прес-служба має здійснювати тематичний моніторинг ЗМІ; працювати безпосередньо з журналістами - організовувати різні інформаційні заходи й забезпечувати співробітникам ЗМІ можливість отримання інформації від влади ".

У зв'язку з фінансовою та політичною кризою експерти прогнозують в медіа-просторі регіону певні зміни. Серед негативних: скорочення журналістських колективів, шпальт в газетах або ефірів на телебаченні. Зменшення рекламних бюджетів, фонду заробітної плати та гонорарів призведе до "тимчасового, але болісного закріпачення журналіста" - саме в кризові періоди свобода слова стає найменш захищеною, оскільки базується на економічній складовій.

Мас-медіа стануть "відточенішими і загостренішими інструментами у корпоративній і політичній боротьбі, будуть більшою мірою виразниками інтересів груп ніж професійного рівня і громадянської позиції окремих журналістів".

В той же час чимало експертів вважає, що в інформаційному плані криза відкриває для журналістів нові теми, підходи до висвітлення. Вони відзначають, що кризові явища допоможуть якісному зростанню регіональної аналітики, адже, на їхню думку, в журналістиці залишаться люди, які дійсно можуть щось сказати, цінують свою професію і готові в ній працювати на будь-яких умовах, тільки б займатися улюбленою справою. Експерти вважають, що талановиті журналісти не втратять роботу, а можливо, лише змінять редакцію.

"Для журналістів ця криза робить багато серйозних викликів. Відповіді на них вони знайдуть лише в тім, що потрібно працювати якісніше - слід вчитися і професійно самовдосконалюватися, і тоді життя не викине на узбіччя. Ми засмічуємо сфери нашої діяльності непрофесійними людьми, рішеннями, непотрібними програмами. Криза змусить позбавитися від зайвого ".

"Як би це цинічно не звучало, але, думаю, криза оздоровить наші ЗМІ ".

"При всьому негативі цієї кризи, для журналістів вона відкриває цілі пласти нових тем, яких раніше не було. Для суспільства криза, безумовно, погане явище, але журналіст, як це не парадоксально, має лише радіти. Чим більше проблем у суспільства - тим більше праці для журналіста ".

"В інформаційному плані криза - це якраз добре для журналіста, позаяк йому скучно жити в суспільстві, де нічого не відбувається, а тут - кожного дня страйки, мітинги, десь воду відключають, десь завод зупиняють ".

"Якість журналістики покращиться. Газети не триматимуть журналістів, які пишуть нецікаві матеріали або лінивих співробітників. Конкуренція серед журналістів посилиться - виживуть найсильніші ".

ДЦСД також ознайомив з результатами дослідження щодо інформаційного наповнення веб-сайтів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в Дніпропетровській області:

23.12.2008