|
Лідер СПУ Олександр МОРОЗ на зустрічі з партактивом у Дніпропетровську "незлим тихим" словом згадав Гітлера, розповів про "сраних бичків" в українській політиці та закликав соціалістів готуватися до дострокових виборів
В суботу, 6 грудня голова Соціалістичної партії України Олександр Мороз провів у Дніпропетровську нараду з місцевим партійним активом, депутатами від СПУ міських, районних і селищних рад області. В доповіді про поточну соціально-економічну й політичну ситуацію в країні лідер соціалістів піддав гострій критиці діяльність Президента Віктора Ющенка та Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Главу держави Мороз звинуватив в неконституційних діях, визначивши їх головною причиною сьогоднішньої політичної кризи, а керівницю Кабміну - в її ділетантстві як економіста. Український соціаліст № 1 розцінив необгрунтованою здійснювану державою кредитну політику, зокрема назвав умови отримання від МФВ кредиту в $ 16 млрд. - злочином проти України. О Мороз також зажадав припинення сварок з Росією в якості однієї з передумов подолання Україною наслідків світової фінансово-економічної кризи.

Дніпропетровські соціалісти в очікуванні лідера СПУ
СПЕЦКОР подає уривки з промови політика в українському перекладі, оскільки зі своїми дніпропетровськими однопартійцями Сан Санич чомусь говорив російською. Невже він вважає їх настільки недолугими, що вони не змогли б зрозуміти чудової української свого вождя. Отже,
Мороз займає місце в президії
Сан Санич про...
КРИЗУ:
- Ще декілька місяців тому Юлія Володимирівна буквально кожного дня стверджувала, що в нас все гаразд, все добре, мовляв, країна ефективно розвивається, економіка успішно зростає... Сьогодні уряд намагається все списати на світову кризу - це неправильно. Така деформована економіка, як в нашій країні, яка настільки прив'язана до зовнішніх ринків своїм експортом і імпортом - 60 % валового продукту формується за рахунок експорту, до того ж - сировини, а по імпорту ми маємо мінусове сальдо приблизно в 25 млрд. - є дуже вразливою. Щойно в країнах-споживачах нашої продукції розпочинається невеличка рецесія, у нас відбувається обвал, адже це якраз ті галузі, котрі формують бюджет, створюють робочі місця і не можна було цього не передбачати. Ми звертали на це увагу в матеріалах наших з'їздів ще 7 років тому назад, виступали з пропозиціями розвитку промисловості, аби знівелювати цю деформацію, відкрити внутрішній ринок, щоб не бути настільки вразливими, як ми є сьогодні. Тому і не дивно, що серед країн, охоплених фінансово-економічною кризою, найважчі її наслідки відчуваються саме в Україні.
У вівторок я повернувся з Іспанії, де брав участь в з'їзді партій європейських соціалістів... Так от вони виступають за збільшення ролі й участі держави в бізнес-секторі через систему оподаткування. Політики в Европі звичайно стурбовані наслідками кризи, але найцікавіше, що люди там кризи не відчувають. Те, що відбувається у нас, є наслідком не лише деформації економіки, але й політичної кризи, яка перетворює трагедію на шоу. Цього допускати не можна.
...Слід визнати слушними озвучені декілька днів тому Миколою Азаровим заходи з оздоровлення економіки, розроблені Партією регіонів. Вони в багатьох випадках співзвучні з нашими пропозиціями, оскільки також зорієнтовані на потреби виробництва, запуск тих галузей, що можуть відкрити внутрішній ринок. Сьогодні для виходу з кризи потрібно в першу чергу підтримати основні виробництва, щоб люди не втратили роботу; створити нормальні умови для дрібного й середнього бізнесу та припинити сваритися чи розводити інтриги у відносинах з Росією.
КРЕДИТ МВФ:
- Кредитна політика держави абсолютно невиважена і жодним чином не відповідає логіці взаємовідносин між банками та підприємствами, юридичною або ж фізичною особою. Кажуть, потрібно забезпечити стабільність банківської системи, гривні тощо. Отримання кредиту міжнародного валютного фонду у нас зустріли з ейфорією, мовляв, тепер все буде добре. Але ж потрібно знати коріння проблеми: МВФ захищає не українську гривню та виробництво, а долар, який функціонує в Україні. Цей долар емісійний, він не має ніякої вартості. Кількість долара в цілому світі в два рази перевищує його ж реальну матеріальну сутність. Емісія, що триває, й призвела до тієї кризи, що ми маємо сьогодні. Повинні бути відповідність, тотожність, а їх немає. І тому Україні дають подачку у вигляді $ 16 млрд. для захисту долару, який є тут в обігу. Саме для зміцнення його і виписані умови: заморозити зростання з/п та соціальних виплат і найголовніше - пустити в обіг землю, тобто почати її продавати. Виходить, що здійснюється спроба врівноважити чужу грошову одиницю якимсь товаром, в даному випадку намагаються стягнути під цей пустий долар найбільше багатство України - землю. В цьому напрямку йдуть і президент, і прем'єр, і інші українські політики. Це просто злочин проти України.
ДЕРЖАВНЕ МАЙНО і НАЦІОНАЛІЗАЦІЮ БАНКІВ:
- В розпорядженні країни сьогодні ще є близько 20 % державної власності. Всі чудово розуміють, що це врешті-решт матеріалізований труд. Це - наше багатство, надбання. Між іншим, Ющенко як неглупий фінансист, бухгалтер і банкір це добре розуміє. Треба визначити, що це державне надбання складає наш золотовалютний еквівалент. Потрібно дозволити робити емісію у відповідності з цим надбанням для реалізації державних програм, спрямованих на підняття внутрішнього ринку. А щоб тут не було обвалу чи спекуляцій, слід націоналізувати декілька банків, для цього існують різні схеми. Все це належить запроваджувати під контролем держави.
СУСПІЛЬНО КОРИСНІ РОБОТИ І ГІТЛЕРА:
- Задля реалізації проектів, які не потребують складної інженерної підготовки, треба залучати людей до суспільних робіт: вести дорожне будівництво, реконструкцію залізниць... Місяця чотири тому назад я був у Відні. Приймаюча сторона повезла в бік Альп. Їдемо по гірському звивистому шосе, що проходить між лісом, піднімаємося на саму верхівку. Запитую, а куди веде цей шлях? Та нікуди, - відповідають. Дорогу побудували на громадських роботах під час кризи 30-х років. Це, до речі, Гітлер організовував тоді в Німеччині і місцевий уряд до аншлюса теж займався тим самим - люди були зайняті, їх забезпечували харчами, невеликою зарплатою, і всі мали роботу й перспективу. І сьогодні, як пам'ятка тих часів, залишається ця дорога. З одного боку вона нікому не потрібна, а з іншого - нікому не заважає. Але ж у нас (в Україні) в цьому сенсі - безмежний фронт робіт!.. Проте для цього потрібна чітка урядова комплексна програма.
ПОЛІТРЕФОРМУ І БІЙКУ ЗА БУЛАВУ:
- ...Головне джерело й найголовніші причини політичної кризи - неконституційні дії президента, його неповага до Конституції і Закону... З боку оточення Ющенка постійно проводяться спроби нав'язати думку, що, мовляв, всі колізії в державі та владі - це наслідок непродуманої політреформи в 2004 році... Це брехня! Все було не так! Весь час підкидається ідея, що тоді була загроза кровопролиття і тому Ющенко вимушений був піти на ці "авантюри" - зміни Конституції. Це брехня чистої води! Ющенко хотів бути президентом і підписав цей меморандум, де все це було викладено, ще в 2003 році. А 6 листопада (2004 року) ми підписали з ним угоду, де було передбачено, що він та його фракція разом з БЮТ проголосують проект змін до Конституції 4108, над яким ми працювали разом з ним чотири роки! Тому казати, що ці зміни внесли деструктив в організацію державної влади, посилатися на недосконалість політреформи - неприпустимо! Не можна прикриватися якимись громадянськими напругами чи хвилюваннями. Так от причини кризи не в реформі, а в її незавершеності.
...Все зорієнтовано на те, хто буде наступним президентом: Юля або Віктор - один чи другий. Це - бійка за булаву, яка руйнує Україну, державу. Щоб цього не було, я вже скільки разів пропонував - потрібно цю булаву зробити легшою, тоді вона не буде так до себе притягати. А це значить, що влада має бути передана на місця: районні адміністрації - ліквідувати; посилити функції місцевого самоврядування в сфері бюджету, впливу на економіку, використання податків. Цей другий етап політреформи потрібно було завершити.
ТИМОШЕНКО:
- Знаю, що вона ваша землячка, може комусь подобатись, але ж вона дійсно ділетант в економіці. Вона не повинна очолювати уряд... Пам'ятаю ситуацію, яка склалася у вересні 2005 року, коли Ющенко вперше запросив мене після обрання президентом, аби порадитися: що робити з Юлею? Я кажу, Віктор Андрійович, Ви ж мене не питали, коли її призначали... Можу лише порадити не чіпати її сьогодні: нехай вона бюджет закінчить, здасть, зверстає бюджет наступного року, а потім буде підстава давати їй оцінку. Якщо ж зараз вона піде... а наступного ж року - вибори, то вона піде на них героїнею. Ющенко погодився, сказав, що прислухається... а на другий день звільнив її. І Юлія Володимирівна вийшла героєм, якого звільнили, не давши можливості зробити добро для людей. Пішла на вибори ворогом "Нашої України", Соцпартії - випустила двохмільйонним накладом книжку "Вбити Юлю", де головний кілер - Олександр Олександрович Морозенко. Це щоб ніхто "не здогадався", хто мається на увазі.
Після цього ми проводимо виборчу кампанію і, виявляється, з ними коаліцію маємо створювати. Та ми ніколи не були помаранчевими!..
ЛУЦЕНКА І ВІНСЬКОГО:
- Результати коаліціади, що розтягнулася на три з половиною місяці - ми сьогодні бачимо. Вони один одному крутять дулі - президент і прем'єр-міністр, обзивають зрадниками. Луценко назвав мене зрадником, себе ж - людиною президента. Гаразд. Щойно змінилася ситуація і перевага опинилася у Юлії Тмошенко, він відвернувся від президента і тепер вже його називає зрадником. Він і Юлю так назве, тільки пізніше. Як, наприклад, Вінський, котрий побачив, що він вже нікому не потрібний, зробив заяву, що, мовляв, як тільки Партія регіонів і БЮТ об'єднаються, то він відразу подасть у відставку. Не варто подавати у відставку: тебе і так нікуди не візьмуть. І він це добре розуміє. Але ж перед цим Вінський вже написав донос СБУ проти Юлі, проти зовніштрансу, написав про відмивання грошей і т.д. Можливо він виклав правдиві дані, скоріше, так воно і є - він здатний в цих речах розібратися, але весь час демонструвати свою істинність, а я знаю, що там є і інші мотиви - це неприпустимо.
Так от те, що ми спостерігаємо у владі - найкращий доказ того, що ми нікого не зраджували. Ми не відмовились від жодного слова своєї програми, від своїх обіцянок виборцям. Конкуренція за особисту владу між Ющенком і Тимошенко - от вам вся причина того, що ми бачимо в політиці сьогодні
СРАНОГО БИЧКА:
- ...Я малим пас корівок десь з 5-ти до 13-ти років.Так от дід мій казав: оце як заведеться в череді сраний бичок, то толку не буде ніякого. Так воно і в політиці відбувається. Суспільство і влада повинні мати якісь орієнтири. Ту ж череду, скеровуєш, і вона йде собі. А от виведеш череду кудись на толоку, то там навіть якщо і десять чабанів та міліцію приставиш, порядку не буде. І обов'язково заведеться отой сраний бичок, що почне всіх колотити... До речі, не обов'язково, щоб цей бичок був чоловічого роду.
ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ:
- Дострокові вибори досить реальні. Якщо керуватися деякими нормами Конституції, то указ президента орієнтовно повинен з'явитися наступного тижня, може, наприкінці його - до 20 числа. Це означатиме, що вибори будуть десь в кінці лютого чи на початку березня 2009 р. Все це можливо. Так от, виходячи з цього, ми маємо готуватися до виборів і зустріти цю новину у всеозброєнні...
***
У своїй промові Олександр Мороз також закликав однопартійців змагатися за кожного виборця. З огляду на політичну апатію, яка складається в суспільстві, голова Соцпартії сказав, що в наступній достроковій кампанії прийдеться докладати максимум зусиль, аби загітувати громадян прийти на виборчі дільниці. Відтак, акцентував Мороз, для СПУ кожен голос - на вагу золота.
Лідер соціалістів, посилаючись на позитивний досвід партійних активістів з інших регіонів, порекомендував дніпропетровським товаришам складати списки потенційних виборців Соцпартії - вести, так би мовити, персональний облік людей, що можуть проголосувати за СПУ на виборах, і працювати з кожною такою особою окремо, нікого не втрачаючи з поля зору. Мороз порадив звертати увагу на людей, що проявляють громадську активність, забезпечувати їх відповідною агітаційною продукцією, встановлювати з ними контакт, залучаючи у такий спосіб до числа симпатиків лівих ідей та Соціалістичної партії.
|