"Я вижу женщин, шагающих смело!.."

Голова Всеукраїнської громадської організації "Жінки XXI століття", кандидат політологічних наук Ольга Катан займається питаннями, пов'язаними з розвитком ґендерної політики в Україні протягом останніх 14 років. Вона зазначає, що за цей час щодо нормативно-правової бази й теоретичних розробок у цій сфері країна значно просунулася вперед. Зокрема, вже рік як прийнято Закон "Про ґендерну рівність"; Президентом України Віктором Ющенком підписані всі відповідні міжнародні документи, а в цьому році вперше в Україні відбулась XXXI Міжнародна асамблея неурядових жіночих організацій; в Комітеті з захисту прав людини ВР створено ґендерний підкомітет, який очолила Олена Бондаренко з фракції БЮТ - його завданням є аналіз затверджуваних законопроектів щодо відповідності ґендерним відносинам.

Одначе на практиці принципи ґендерного паритету в Україні, м'яко кажучи, залишають бажати значно кращого втілення.

- Держави, в вищих законодавчих органах яких менше 10 % жінок, як правило, мають незадовільний соціальний розвиток, - зауважує Ольга Катан. - Нині в Україні цей показник дорівнює лише 8 %.

За такими цифрами Україна не відповідає навіть найнижчим стандартам ЄС, згідно з якими в середньому 30 % парламентаріїв складають жінки, а в Швеції - всі 45 %. Ґендерний перекіс у владі наближає Україну до східних нормативів з раритетною присутністю жінок у виборчих органах влади.

- Жінки природно сповідують у політиці більш соціальні підходи, чоловіки віддають пріоритети іншим сферам, - говорить О. Катан. - В підтвердження цього можна привести прем'єрство Юлії Тимошенко - є різні оцінки якості її роботи, але введення виплати 8,5 тис грн. при народженні дитини сталося саме за її перебування на керівній посаді Уряду, а при Януковичі це ледь-ледь не було втрачено... Жінки і чоловіки - дві половинки єдиного цілого. Притаманні як першим, так і другим підходи, повинні бути представлені у гармонійному поєднанні. Виправленню ситуації з кількісним представництвом жінок у парламенті могло б сприяти законодавче закріплення квот для них у партійних списках, як це, приміром, зроблено в Скандинавських країнах. Деякі противники цього, не знаходячи інших вагомих аргументів, кажуть, буцімто подібне квотування є принизливим для самих жінок. На мій погляд, квотування є дієвим заходом для того, аби ликвідувати таку ґендерну диспропорцію, яка зараз склалася в українському парламенті. А вже потім, коли все врівноважиться, коли більш-менш рівне представництво обох статей стане суспільно звичним явищем, певною нормою, тоді це квотування можна буде і скасувати. Нині ж жінка - це така собі обслуга як на роботі, так і вдома. Така її функція преноситься і в органи влади.

Статистика свідчить, що серед загальної кількості державних службовців жінки становлять майже 75 %. Однак кількість чиновниць прямо пропорційно зменшується з підвищенням категорії посад. Наприклад, загін жінок-керівників шостої категорії становить 67 %, а першої - 6 %., тоді як у чоловіків посадовий пасьянс розкладений з точністю до навпаки. Тобто жінок найменше там, де приймають відповідальні державні рішення.

Ольга Катан переконана, що питання кількісного і якісного представництва жінок в українському політикумі - взаємо пов'язані і перше неодмінно переходитиме в друге. Тож задля того, аби говорити про якість, спочатку потрібно забезпечити кількісні показники - дати жінкам можливість підвищення присутності та й взагалі доступу в цю сферу.

Керівниця Всеукраїнської громадської організації виступає також за встановлення "плаваючого" пенсійного віку для жінок, тобто, якщо робітниця хоче продовжити працювати після 55 років - вона повинна мати таке право.

- Є випадки, коли доволі професійні жінки, маючи здоров'я, здібності, зовнішність і т.д. і т.п. із задоволенням продовжили б працювати і після досягнення пенсійного віку, натомість їм вказують на двері, а от до чоловіків у цій ситуації ставляться куди поблажливіше, ніби вони і в 60 - молоді, - обурюється лідерка "Жінок XXI століття". - Безумовно, далеко не кожна жінка має бажання працювати після 55 років, але якщо вона і хоче, і може - то не повинна зазнавати дискримінації.

А ще, в Україні...

- за дослідженнями Міжнародного інституту соціології, жінки контролюють лише 26 % малого бізнесу, 15 % середнього і 12 % великого бізнесу.

- за непрямими оцінками фахівців у галузі ґендерної політики, чоловіки контролюють близько 90-95 % економічних ресурсів країни. При цьому жінки виконують 2/3 роботи і отримують 1/3 заробітної плати.

- загальна кількість підприємств, контрольованих жінками, втричі менша, ніж фірм, якими володіють чоловіки.

- середній рівень зарплати в жінок на 29 % нижчий, ніж у чоловіків. Рівень економічної активності жінок теж на 11 % нижчий.

- за даними Державного комітету статистики, 53 % українського студентства - жінки.

- чимало жінок, яким виповнилось понад 40 років, втративши роботу, не можуть нікуди влаштуватися, а тому осідають вдома в ролі домогосподарок чи люблячих бабусь.

- жінки віком від 35 років частіше за чоловіків стикаються з істотними перешкодами під час працевлаштування: більшість вакансій, розрахованих на жінок, - секретарки, доглядальниці та офіціантки - типово вважаються "підходящими" лише для молодих жінок та дівчат.

- чоловіки менш витривалі. Їхній організм біологічно так побудований, що не здатний швидко пристосовуватися до нових умов життя. Тому в кризових ситуаціях смертність серед чоловіків вища, ніж у жінок.

- тривалість життя чоловіків на 10-12 років менша, ніж у жінок, а темпи скорочення тривалості життя - швидші, ніж у жінок.

- в середньому чоловіки живуть 62 роки. Причинами смерті стають передусім захворювання системи кровообігу (54 %), травми та отруєння (15 %), новоутворення (14 %). Алкоголь, зазначають фахівці, "є найпоширенішим наркотиком серед українських чоловіків".

- у чоловіків не розвинута культура самозбереження і століттями сформовані критерії оцінки "справжніх" чоловіків, яким далеко не всі можуть відповідати - "чоловіки стали жертвами власних стереотипів і моделей поведінки".

- у вечірні новини чотирьох загальнонаціональних каналів - УТ-1, "1+1", "Інтер" та ICTV жінки потрапляють у 7,5 разів менше, ніж чоловіки. Аналіз текстів вітчизняних газет засвідчив, що жінок у них згадують у 5,5 разів менше, ніж чоловіків. У тематичному розрізі це виглядає так: політика залишається "чоловічою справою" на 96 %, чоловічими є 77 % облич культури, у спорті чоловіча частка складає 76 % і навіть високофемінізовані галузі на 50-70 % також представлені чоловіками.

- за словами керівника Національного прес-клубу Сергія Губіна, спостерігається певний парадокс: жінки, яких серед журналістів переважна більшість, при підготовці своїх матеріалів, як правило, звертаються за коментарем до експертів-чоловіків, а тому практично скрізь домінує саме чоловіча думка.

"Я вижу женщин, шагающих смело,
Смело, с уступом вперед!
Их станки победят, они знают,
Они знают, их время придет!
Они проносят тяжелые щиты из свинца,
Проходя под ударами молний,
И в каждой из них, словно в медленном танце,
Прорастают забытые корни".
/"Песня в защиту женщин", Наутилус Помпилиус/