"На Майдані Богдан не зупинився б..."

Завідуючий Суботівським історичним музеєм Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" Віктор Гугля (до речі наш земляк, випускник істфаку ДНУ) презентував у Дніпропетровському Палаці студентів свою книгу "Суботів Хмельницьких". Захід, що відбувся у залі Гетьманів, організували кафедра історії України ДНУ разом з місцевим Інститутом суспільних досліджень (ІСД).

Колеги пана Гуглі називають його надзвичайно цікавою і захопливою людиною, справжнім ентузіастом, що постійно знаходиться у пошуках. Результатами своїх шістнадцятирічних досліджень історик ділиться у науково-популярному творі, видання якого (поки що накладом у 1500 примірників) стало можливим завдяки сприянню ІСД. Автор не лише складає цілісну картину самого Суботова, але й знайомить читача з тим, як тоді, за його ж висловлюванням, "жили, працювали і про що думали козаки".

- У Суботові народився продовжувач державницьких традицій українського народу, перерваних з часів Київської Русі, гетьман Богдан Хмельницький, - розповідає Віктор Гугля. - Не було б Суботова - не було б і Хмельницького, а без нього й відродження української державності... Гетьман був сильною людиною, справжнім воїном, про нескориму волю Богдана засвідчує серед іншого й те, що навчаючись в Ієзуїтському колегіумі у Львові - залишився православним, не змінив своєї віри і потрапивши до турецького полону. Повернувшись звідти, він, як син загиблого в бою Чигиринського посадовця, міг зайняти місце в адміністрації Чигиринського староства, але пішов служити в козаки. Що це, як не свідомий вибір, який визначив усе подальше життя? Цей вибір було закладено ще в дитинстві Богдана його батьком Михайлом. Щодо політики, то тут Богдан Хмельницький керувався єдиним - національними інтересами.

СПЕЦКОР: В цьому зв'язку як ви оцінюєте укладений ним союз із Москвою?

- Звичайний, нормальний військово-політичний союз, яких при бажанні, можна було укласти безліч. Подібні пошуки і договори з союзниками у середньовіччі - справа більш ніж заурядна, елементарна.

СПЕЦКОР: До якої з версій ви схиляєтесь щодо причин смерті гетьмана?

- На сьогодні офіційною версією є та, що Хмельницький помер від отрути довготривалої дії, яка спричинила крововилив у мозок. Це цілком можливо і ймовірно, але я схиляюся до того, що гетьман помер від рани, що відкрилася. Адже відомство пана Капусти, який опікувався розвідкою і контррозвідкою, працювало надзвичайно ефективно. Не думаю, щоб воно пропустило отруту, яку подали Хмельницькому. До того ж 62 роки, як на ті часи - це вік дуже серйозний, поважний, позаяк найстарішому небіжчику на цвинтарі в Чигирині у XVII столітті - 55 років.

СПЕЦКОР: Відомо, що історія не знає слова "якби". Але ж все-таки, напередодні другої річниці початку Помаранчевої революції - Дня Свободи - давайте припустимо: якби Богдан Хмельницький жив у нинішні часи, як на вашу думку - дослідника-історика, він поставився б до Майдана-2004?

- Переконаний, на Майдані він би не зупинився. Пішов би далі. Наскільки? Давайте знову зазирнемо в XVII століття...