Недержавні пенсійні фонди під пильним контролем держави

Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" був прийнятий Верховною Радою два роки тому. Необхідність його появи, за словами голови спостережної ради Всеукраїнського адміністратора недержавних пенсійних фондів В. А. Ульянова, зумовлена жорсткою об'єктивною реальністю, яка змушує уряди країн в цілому світі вишукувати можливості залучення для виплат пенсій громадянам (на додаток до діючих державних пенсійних програм) приватних коштів: від підприємств, роботодавців, фізичних осіб. В цьому є нагальна соціальна потреба.

Справа в тім, що загальносвітовою тенденцією є старіння населення, зниження ВВП, зменшення людей працездатного віку, за рахунок яких можуть утримуватись пенсіонери. Щодо України, то, якщо збережеться статус-кво, менш ніж через 10 років для того, аби утримати навіть номінально, тобто без врахування інфляційних процесів, пенсії на існуючому рівні, потрібно буде підвищувати податки до 80-90 копійок з кожної трудової гривні. Економіка країни може не витримати такого навантаження. Виправленню цієї ситуації покликані сприяти недержавні пенсійні фонди.

Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення", за запевненнями Володимира Анатолійовича, передбачені дієві механізми здійснення державою пильного контролю і регулювання цієї сфери з метою захисту інтересів громадян. Закон містить низку протидій можливим ризикам, махінаціям і зловживанням. Ці запобіжні заходи були напрацьовані світовою практикою функціонування недержавних пенсійних фондів, які нараховують столітню історію свого існування. Ось лише деякі з них.

Зокрема, Законом регламентована диференціація контролю за діяльністю фондів - він здійснюватиметься декількома незалежними юридичними особами: профільними держкомісіями, Національним Банком, Антимонопольним комітетом. Законодавчо обмежуються пенсійні схеми, дозволені до застосування в системі недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ). Обов'язковою вимогою є диверсифікація розміщення активів фондів: на депозитному рахунку в одному Банку їх може знаходитися не більше 10 %; якщо ж йдеться про цінні папери, то не більше 5 % в одних руках. Кошти фонду, що перебувають на збереженні в Банку, у випадку його банкрутства не входять до ліквідаційної маси й виводяться в першу чергу. Унеможливлюється ліквідація недержавних пенсійних фондів (НПФ) шляхом їх банкрутства: для них передбачений особливий режим ліквідації, який надійно страхує вкладника від втрат своїх пенсійних накопичень.

Володимир Ульянов наголошує, що участь громадян у системі НПЗ є виключно добровільною справою. При цьому він зазначає, що запроваджуване в країні недержавне пенсійне забезпечення розраховано перед усе на людей працездатного віку. Система НПФ не регламентує мінімального внеску. Якщо, акцентує Володимир Анатолійович, звертаючись до подібного фонду і укладаючи відповідну угоду в одному з її пунктів людина побачить зазначену певну мінімальну суму внеску, яка вимагається - це перший тривожний сигнал щодо благонадійності обраної установи.

Законодавством передбачається три види НПФ: корпоративний, професійний (вони є закритими для сторонніх, адже зорганізовуються підприємствами для своїх працівників або ж профспілками для їхніх членів) та відкритий, до якого можуть долучитися всі бажаючі, як юридичні, так і фізичні особи. Внески можуть здійснюватися фізичною особою на свою користь; її родичами за першою лінією (батьки, діти, подружжя); підприємством на користь працівників - ці внески не знімаються з зарплатні: якщо на підприємстві вирішать запроваджувати систему НПЗ, відповідні внески робитимуться як додаткові соціальні програми, співробітники отримуватимуть пенсії на додаток до обов'язкової державної.

Серед факторів, що мають спонукати підприємства до створення системи НПЗ для своїх робітників: підвищення соціальної привабливості установи; розширення інвестиційних можливостей -допускається використання підприємством до 5 % коштів з одного пенсійного фонду як інвестиції через власні цінні папери; зменшення бази оподаткування - відрахування підприємства в НПФ на користь працівників відносяться до валових витрат, вони не зменшують з/п робітника, не включаються в фонд оплати праці, а значить, з них не здійснюються відрахування до Пенсійного Фонду України, соцстрахування та інш. Запровадження на підприємстві НПФ також сприятиме підвищенню ефективності праці робітників, підвищенню престижності й формуванню позитивного іміджу підприємства, розвитку соціального партнерства між робітниками і керівництвом установи.

В системі недержавного пенсійного забезпечення людина сама визначає свій пенсійний вік в діапазоні плюс-мінус 10 років від визначеного державою. В разі нещасного випадку, наприклад, інвалідності, виплати починають здійснюватися негайно. Накопичену суму можна отримувати як протягом певного терміну, так і одноразово.

З моменту надходження до фонду внесків повна їхня сума записується на персональний поточний рахунок вкладника. На відміну від банківських, внески до пенсійного фонду не перестають бути власністю вкладника. Кожного місяця на них нараховуються інвестиційні прибутки фонду за спеціально розробленою системою нарахування процентів.