Іменем… Хорошковського


Все буде ХОРОШКО?

Завдяки трансляціям наживо з зали засідань Київського апеляційного адмінсуду, які йдуть на каналі та , всі бажаючі мають змогу спостерігати за резонансним процесом щодо законності позбавлення цих каналів ліцензій на ефірні частоти за позовами представників медіа-групи , фактичним власником якої вважають нинішнього очільника СБУ і члена Вищої ради юстиції Валерія Хорошковського.

Попри величезний інтерес, який викликають прямі включення, вони залишають по собі сумні враження і тривожні передчуття.

Впадає в око неприхована лояльність і поблажливість головуючого судді до одних й критичне налаштування до інших.

Одну сторону він слухає і всіляко задовольняє, пробачаючи некоректні висловлювання в бік опонентів, а іншу - перериває, робить зауваження, спантеличує, попереджає про можливі санкції у вигляді вилучення з засідання та навіть читає мораль.

Від одних, ніби в забезпечення режиму найбільшого сприяння, все приймає, від інших - ані клопотань, ані аргументів, ані, так би мовити, речових доказів ні чути, ні бачити не хоче. Те ж саме і щодо запрошення свідків задля з'ясування дійсних обставин справи.

Одним задає "наводящие вопросы", вимагаючи однозначних відповідей - "так чи ні?", а як почує від тих самих учасників процесу щось подібне на адресу до їхніх візаві, то відразу ж зупиняє, корегуючи поставлені запитання чи взагалі знімає їх з розгляду.

Виходить, для одних суддя - товариш і друг, для інших - суровий наставник і вихователь?

А як слід сприймати його фразу, висловлену під час одного з засідань, про те, що, мовляв, на ньому ще 20 справ "вісить", а тому слід поквапитися, аби не забирати в суду зайвого часу, якого немає. Про що вона взагалі і до чого тут? Хіба сказане може вважатися серйозним аргументом? То що тоді, всі справи вирішувати похапцем? Чи сприятиме це справедливості і правосудності рішень? Що для судді важливіше: кількість чи якість? І куди ж він так поспішає?

Отже, з огляду на манери головуючого, його поведінку та видне неозброєним оком ставлення до сторін, мимоволі складається враження, що вердикт вже готовий і оприлюднення документу є лишень справою часу, а все дійство виглядає тільки спробою підлаштувати та скерувати процес під заздалегідь визначене рішення.

Так чим цей процес є насправді - судом чи судилищем? Яким іменем вершиться правосуддя: України чи Хорошковського? Поки що, судячи з трансляцій, відповіді видаються очевидними і однозначними.

28.08.2010

Читай також:

Добалакалася "Україна" до самого краю
Ганьба!

На завершення репортажу з центра Києва, що йшов як звіт про святкування Дня Незалежності в українській столиці, не вистачало лише демонстративного, з посмішкою на обличчі витирання кореспонденткою ТРК "Україна" Олександрою Мітіною ніг об прапор України чи шматування національного стягу або спалення його на камеру. >>>

---

Українські телеекрани без української символіки. Навіть в державні свята

МАЗУР Олексій Миколайович | 23.08.2010 13:02

Вважаю примітним і досить показовим те, що жоден з каналів як всеукраїнських, так і місцевих (в даному випадку – дніпропетровських), не здогадався у ці святкові Дні – Прапора та Незалежності – прикрасити свій логотип у кадрі на екрані синьо-жовтим прапорцем чи стрічкою.

 

---

У суботу, 14 серпня 5 канал, ТВі та кримськаТРК "Чорноморська"
з 19:00 до 20:00 провели попереджувальний ефірний страйк
на захист свободи слова і основ демократії в Україні

---

ДОДТРК: вілкулізація ефіру?
Операція "стабілізація"

Якщо з наближенням президентських виборів обласний державний канал під орудою Віктора Ожогіна все більше ставав проБЮТівським, але все ж таки зі збереженням в ефірі місця для інших політичних сил, то нині, складається таке враження, що окрім ПР в ефірі взагалі більше нікого немає. А якщо і трапляється хтось ще, то це радше виключення з правил. Про критику губернатора й казати годі. Цього навіть уявити не можна, не те, що почути чи побачити в ефірі. Все, як в старі добрі "кучмівські часи"... На запитання СПЕЦКОРА відповідає гендиректор ДОДТРК Валентин Чанглі. >>>

---