Якщо вінком та й в морду - про що прикмета?
На деМІЛІтацію прИзЕдента!
"Шо, опять?"

Події, що відбуваються в Україні протягом останніх двох місяців, не сприймаються інакше, ніж хронікою російської окупації. Колабораціонізм антиукраїнської влади не знає меж.

Від самого свого приходу вона живе за принципом – ні дня без нової ініціативи щодо здачі українських інтересів у всіх сферах державного життя: політичній, економічній, гуманітарній тощо.

Януковичі працюють над цим, не покладаючи рук у, здається, цілодобовому режимі. Аж запихалися, вже самі ремствують, що «працювати в такому темпі неможливо». «А придьотся» - чують вони від своїх «російських партнерів», що дає їм чергову порцію натхнення. За першим диханням приходить друге, потім відкривається третє, забезпечуючи безперервність процесу.

Схоже на те, що день, прожитий без топтання українських святинь на потіху «старшого брата», є для них змарнованим, ніби викинутим з життя. Вони не можуть, не в силах без цього обійтися, як наркомани без дози, яка дедалі зростає. І для досягнення кайфу їм потрібно все більше.

«Совки, підніжки, грязь Москви!». Сучасна влада виступає еталоном продажного малоросійства. Українського в них нічого немає. Ані краплини. Всі наскрізь - затяті українофоби на чолі з урканоїдом, чиї шокуючи «звитяги» на анти інтелектуальній ниві змушують серйозно замислитися, чи не є вони проявом не лише вкрай обмеженого кругозору та ерудиції, а й чогось серйознішого, приміром, клінічного, невиліковного.

Одначе, таке відхилення від норми аж ніяк не заважає Віктор Федоричу і надалі насолоджуватися своїм теперішнім статусом, упиватися безмежним «що хочу, те й роблю».

Не можна не звернути уваги на те, з яким відчуттям особистої значущості і переваги з’являється він на нарадах та зустрічах, зверхньо оглядає залу (а частіше – взагалі на неї не дивиться: «Навіщо, хто такі?»), та займає місце в президії. У важкому погляді з поволокою абсолютної пустоти читається грізний месидж всьому сутньому: «ну що, як я, а? Хіба міг хтось очікувати, що такий як я може стати президентом? І сам не вірив. Але ж таки став. Тож начувайтеся тепер! Я не жартую, бо не люблю цього і не вмію».

А який же «наш» прИзЕдент на додаток до всіх своїх «чеснот», що йдуть за ним ганебним шлейфом із самої молодості, зухвалий і цинічний.

Хвилі громадянського протесту, суспільне обурення рішеннями, вуличні мітинги, поглиблення розколу країни Янукович називає… стабільністю.

Брутальне протягування через парламент ратифікації угоди по РЧФ без обговорення як у стінах Верховної Ради, так і в експертному колі, в суспільстві, без схвального рішення жодного з профільних Комітетів - для Віктор Федорича норма, а протести опозиції – відсутність етики.

Не відстають від свого вожака і його підлеглі. Бойовики від ПР влаштовують криваву розправу у ВР, чим нокаутують парламентаризм в країні, а у відповідь на докори з цього приводу кажуть, що вони, бачте, ще мало били і покладають провину за влаштований мордобій саме на тих, хто потрапив їм під гарячу руку.

В підсумку винним виходить не той бузувір, чиї удари спричинили Олесю Донію струс головного мозку, а сама жертва, позаяк не варто було «нариватися». Подібні пояснення відкритим текстом звучать з вуст заступниці глави адміністрації президента Ганни Герман, народних депутатів від ПР Олени Бондаренко, Михайла Чечетова, Олександра Єфремова. Останній, так той взагалі, висловлюючись про бійку та отримані опозиціонерами травми, каже, що «не слід перекладати з хворої голови на здорову». Чи не про Олеся Донія йдеться?

А з якою ж душею, сумлінням та завзяттям, побивали регіональні бойовики опозиційних парламентарів! Відчувалося, що процес викликав в них садистське задоволення. В їхніх звіриних поглядах ніби читалося: «бий Бандеру!», «знищуй цих клятих націоналюг!», «ось вам за Ющенка!», «нате вам за вашу Україну»! Вони завдавали удари людям, але очі їхні виблискували ненавистю до України. Бо так дружно йти стінка на стінку, так лупцювати можна лише ідейно, що називається на світоглядних засадах – «бий гада!».

В підсумку ж, головними винуватцями у масовому протистоянні в стінах Верховної Ради владою призначаються двоє: Юрій Гримчак та Андрій Парубій. Починається їхнє кримінальне переслідування і вже днями вирішуватиметься (скоріше за все, позитивно) питання щодо зняття з них депутатської недоторканності. Темпи, з якими просувається справа, недвозначно вказують на те, що йдеться про демонстративно-показовий процес покарання українських патріотів, аби іншим «не повадно было».

…Тим часом президент продовжує «базаріть» про євроінтеграцію, а сам своїми угодами лише віддаляє Україну від Європи, накидаючи на неї «братньо-слов’янське» ярмо, насаджуючи російську азійщину.

Янукович обіцяє свободу слова, а журналісти все частіше пишуть про її утиски та цензуру. Вони заявляють про це у відкритих листах, публічних зверненнях. Зрештою тривожні тенденції в Україні вже помічають міжнародні інституції і починають звертати на це увагу влади.

Гарант каже про демократію, а людей з регіонів в найгірших кучмівських традиціях ДАЇ не пускає на мітинги до Києва.

Головний міліціонер взагалі пропонує опозиції збиратися на околиці Києва, наводячи як приклад британський Гайд-парк, хоча той якраз в центрі Лондона, неподалік Букінгемського палацу.

Попередній міністр, попри всі його екстравагантні вибрики, гарантував невтручання міліції в політику. І був невповні адекватний, коли вип’є. Нинішній несе нісенітницю цілковито тверезим та судячи з усього, сприймає боротьбу з опозицією та переслідування інакомислячих одним з найголовніших завдань свого відомства.

Продовжує поповнюватися і колекція «знаків долі» Віктор Федорича. До дверей ВР, що самі закривалися, не бажаючи впускати його на інавгурацію, та смерті таксиста внаслідок зіткнення з каретою швидкої допомоги з президентського кортежу днями додався ще один – з вінком у могили Невідомого Солдата.

Янукович асоціював негоду, якою зустріла українська столиця російського президента, прикметою про гроші. Хоча загальновідомою є інша: дощ в дорогу – на удачу. А щодо зливи з градом під час візиту до Києва кремлівського гнома, то існують альтернативні асоціації.

Раптова злива під час вшанування пам’яті жертв Голодомору – це сльози мільйонів безневинно убієнних українців і їхнє прокляття президенту, що відмовився визнавати штучний голод актом геноциду проти своїх співвітчизників, чим порушив не лише Закон України (це для Віктор Федорича звична справа, оскільки далеко «не впервОй») – а й взяв тяжкий гріх на свою і без того чорну душу. Небо обрало для цього найбільш слушний момент, коли генерал-губернатор Малоросії був разом із своїм великоросійським патроном.

А те, що трапилося з вінком, – осуд загиблого українського солдата за організацію і проведення святкування 65-річчя перемоги за кремлівським сценарієм, де замість вшанування подвигу воїна і скорботою за тими, хто не повернувся з бою, в Україні встановлювали пам’ятник Сталіну та білборди з людожерами. За радянські серпи і молоти та георгіївські хробаки на площах й телевізійних екранах, а ще - за добру згадку на них про заградзагони НКВД, які цілили нашому солдату в спину та генералів-м’ясників, що щедро полили солдатською кров’ю землі і води. Зрештою, за окупаційний російський чобіт на Хрещатику.

Коли ж це все припиниться? Чи не час вже деМІлітувати, як каже прИзЕдент про кордони, його самого й уряд, визволивши у такий спосіб країну? Відповідний сигнал – «вінком у морду» – вже даний.

"Весь покрытый зеленью, абсолютно весь, в Украине Янык-невезенье есть"

18.05.2010

Читай також:

ЯЛИНКОВИЙ СПРОТИВ
Народна творчість в Інтернеті, присвячена вікопомному поєдинку Віктора
Януковича з Ялинковим Вінком на могилі Невідомого солдата >>>

+ добірка коментарів на "ZaUA.org"

---

ЯНУКОВИЧ: "Урою кожного"
ПОВНИЙ ДОНБАС!

---

Він обіцяв почути кожного...
аби потім переламати через коліно
За перші ж місяці правління Януковича
Україна опинилася в кроці від громадянської війни

Янукович обіцяв країну для людей, але не уточнив, що має на увазі лише таких, як він - "донецьких". Всіх інших - "геть з пляжу!". Він декларував, що йде в президенти, аби об'єднати країну, а приніс розбрат і ворожнечу. Більше того, Україна вже за перші два місяці його правління опинилася в кроці від громадянської війни: в парламенті і на вулицях пролито першу, але, схоже на те, далеко не останню кров. >>>

---

Янукович наХАРКАВ на Україну
Зека - ГЕТЬ!

У своїй стратегії курс Януковича - антиукраїнський, а в тактиці - бандитський, бо Віктор Федорич діє за принципом злодійської вилазки: ретельно спланованої, але суворо законспірованої операції, що здійснюється раптово і блискавично, цілковито несподівано для обраної жертви. В даному випадку в якості останньої виступає ціла Україна. Та й чи можна було очікувати чогось іншого від президента, враховуючи особливості біографії "двічі несудимого"? Виходить, яким "достойник" був, таким і залишився. >>>

---

ВТОМЛЕНІ ЯНУКОВИЧЕМ
ЗЕКА - ГЕТЬ!!!
Олексій Мазур, "За Україну!"

---

ДОО УНП: Януковичу - імпічмент!
ЗАЯВА

Дніпропетровська обласна організація Української Народної партії оцінює харківські угоди Януковича-Медведєва такими, що мають усі ознаки державної зради. Партійці вимагають від Верховної Ради не ратифікувати цих угод, а від депутатів з національно-патріотичнго табору – внести законопроект про імпічмент Президента. >>>

---

Янукович не має права обіймати
посаду президента

ЗАЯВА

Громадянський актив Дніпра закликає українців "очистити вищу державну посаду від зрадника Януковича". Активісти вважають, що після ганебної здачі збройового урану на догоду США, Янукович діє як агент іноземного впливу, легалізуючи російську окупацію Севастополя. >>>

---

На Україну насунувся Мордор
"Ні!" країні для (Б)лю(Я)дей!

Прихід "ВікторФедоричаЯнуковича" до влади, окрім пущеної проФФесором-рецидивістом потужної хвилі тотальної деукраїнізації, русифікації та радянізації країни на тлі демонтажу свободи слова і демократії, що вже призвело до появи перших репресованих серед представників українських патріотичних організацій та навіть журналістів, ознаменувався і цілою низкою карколомних політичних кульбітів колишніх палких борців з кримінальною олігархією і персонально вождем "біло-блакитних". >>>

---