|
"Прозорливий" Петро
Петро ПОРОШЕНКО: "Я запевняю, прем'єр-міністра Януковича в Україні більше не буде."
Так у грудні 2005 року під час чергових "Теледебатів" на Дніпропетровському обласному державному телебаченні політик відповів на моє запитання щодо можливості перемоги на майбутніх парламентських виборах (2006 р.) Блоку Януковича і створення у Верховній Раді "біло-блакитної" більшості.
Разом з тим, один з лідерів НСНУ зазначив тоді, що запорукою недопущення такого розвитку подій, він вважає людську пам'ять про злочини, скоєні владою до Помаранчевої революції.
"Теледебати" на 51 каналі /Дніпропетровська ОДТРК/, запис з трансляції:
"...Олексій Мазур, Дніпропетровське Інтернет-видання "СПЕЦКОР":
- Пане Петре, як ви оцінюєте шанси на перемогу в парламентських виборах опонентів помаранчевих, чи є вірогідність створення у новому парламенті, умовно кажучи, біло-блакитної більшості і взагалі повернення України до часів, що передували Помаранчевій революції?
Порошенко: Я вас запевняю, що прем'єр-міністра Януковича в Україні більше не буде. У ВСЯКОМУ РАЗІ, ЗА ЦЮ КАНДИДАТУРУ НІ ПОРОШЕНКО, НІ БУДЬ-ХТО З ФРАКЦІЇ НСНУ НІКОЛИ НЕ ПРОГОЛОСУЄ.
Чи є ризик реваншу? Є. Для того, аби запобігти цьому, людям потрібно ПАМ'ЯТАТИ про ті ЗЛОЧИНИ, які були скоєні протягом 14 років, що передували Помаранчевій революції.
Не можна забувати, скільки журналістів поплатилися життям за свою чесну професійну діяльність в умовах відсутності свободи слова і демократії й злочинці досі не покарані.
Безумовно, помилки в діяльності нової влади є. Але вона першою чесно і відкрито про це говорить. Є певні прорахунки, але є й очевидні позитивні досягнення.
Сьогодні бути в опозиції дуже комфортно - як на курорті: ніхто тебе не переслідує, журналісти вільно беруть інтерв'ю, бізнесу нічого не загрожує. Єдине, якщо хтось не платив податки, то сьогодні він починає це робити...".
/кінець цитати/
Багато води з тих часів збігло. В підсумку все сталося повністю з точністю до навпаки та навіть більше - Порошенко казав про неможливість повторення в Україні прем'єрства Януковича, одначе з тих пір Віктор Федорович не лише прем'єром побував повторно, але й президентом став.
Петро Олексійович запевняв, що за цю кандидатуру ніхто з НСНУ не проголосує. Таки проголосували, увійшовши своїми тушками до коаліції "СіРунів".
Одначе головна претензія до Порошенка не в тому, що він виявився нікудишнім прогнозистом, а в тім, що, судячи з його політичної поведінки і нинішніх дифірамбів, які співає на честь нової влади, як це зокрема було на останньому "Шустер-live", він сам переметнувся до табору тих, хто забув про "ЗЛОЧИНИ, які були скоєні протягом 14 років, що передували Помаранчевій революції".
Спочатку на отриманій ще за Ющенка в Кабміні Тимошенко посаді міністра закордонних справ України він відзначився запровадженим малоросійським стилем української зовнішньої політики, чим, вочевидь, намагався залишити за собою портфель очільника МЗС за перемоги будь-якого з двох однаково проросійських кандидатів в президенти України. А потім продовжив свою лінію на підтримку Януковича, зокрема в зовнішній політиці, особливо відзначаючи при цьому покращення відносин з Росією, які за часів Ющенка, на його думку, впали на неприпустимо низький рівень.
То як на це реагувати: дивуватися, гніватися, сміятися чи плакати? А може все по черзі?
Одначе сам Петро Олексійович з цього приводу не переймається. В нього зазвичай все добре складається при будь-якій владі. І не лише йому ніщо не спричиняє дискомфорту, не муляє совісті, але й всім навколо теж по цимбалах. Ніби нічого такого не помічають, немов все так і повинно бути.
Читай також:
Малоросійство Закордонних Справ
Запорукою потеплішання у відносинах з Росією має стати малоросійський стиль
політики українського МЗС?
Петро Порошенко на посаді міністра закордонних справ - це самозакоханий олігарх-теленарцис, що без кінця практикується в запопадливості перед Москвою, маючи на меті будь-що залишитися на посаді за нового президента, хто б ним не став з однаково проросійськи налаштованих кандидатів: чи "проФФесор-рецидивіст", чи "газова принцеса". /.../ Взятий Петром Олексійовичем курс на поліпшення відносин з північним сусідом полягає в тому, що коли Росія плюватиме нам в обличчя, то у відповідь ми ніяк не повинні реагувати - не зважати на такий знак "уваги", сприймаючи його за звичний, нічим не примітний прояв "добросусідської" політики. Або ж втираючись, ще й "спасибі" уклінно маємо казати. Ось в чому Росія бачить запоруку потепління у відносинах з Україною, а "патріот" ПорАшенко – радо їй підспівує.
>>>
Нарешті стали відомі справжні причини того, чому в Україні так довго не було посла РФ: призначений на цю посаду ще восени минулого року Михайло Зурабов весь цей час... вчив на пам'ять привітання українською. Результати тривалого процесу можна було почути після його прибуття до Києва. В підсумку, якість української у виконанні дипломата з Білокам'яної не на багато поступалася тимошенківській версії державної мови – слабенька трієчка за п'ятибальною шкалою.
Україна, яку ми втратили
Український погляд
Олексія Мазура
Результати першого туру президентських виборів засвідчують, що українські виборці з тріском провалили іспит на громадянську відповідальність та вірність національним ідеалам. Зробили вибір, від якого ніяк не натішиться Росія, аж пищить від задоволення. Ну що ж, значить, така в України доля.
>>>
Стаття "Не спи, моя рідна земля! Прокинься, моя Україно!" практично відразу ж після того, як автор розмістив її на "Народній правді" (один з Інтернет-проектів "УП") була обрана редакцією видання як найкраща з числа поточних і занесена в розділ "ВИБІР РЕДАКЦІЇ". Потрапив матеріал і на головну сторінку "Української правди"... Скажете, хизуюся? І будете праві. Не приховую цього. Я справді гордий тим, що таку оцінку здобув мій творчий доробок, в якому висловлюю свою громадянську позицію та щире хвилювання за долю країни.
>>>
"Не спи, моя рідна земля!
Прокинься, моя Україно!"
17 січня буде визначено долю України щонайменше на наступні 5 років. Це належить зробити нам, українським громадянам. Ми виступатимемо не просто електоратом, що визначається зі своїми політичними симпатіями, а Виборцями Долі для своєї Батьківщини.
>>>
"НІ!" КремлЮ!
ЮВТ: шляхом зради і ганьби
Ця "кремлівська куртизанка" являє собою аж ніяк не меншу небезпеку для української демократії та державного суверенітету, ніж кандидат-рецидивіст. Її діяльність - це суцільна десуверенізація України, демонтаж української державності, зрада національних інтересів, плазування перед Москвою. Тимошенко і Янукович - два російські проекти, які різняться лише статтю головних їхніх акторів.
>>>
Телевізійний міністр закордонних справ
Петро Порошенко - теленарцис?
Що не ввімкни "ящик" ввечері, на 5-ому каналі - добре знане, ледь не на весь екран, обличчя Петра Олексійовича. А от у його попередника - патріотичного очільника зовнішньополітичного відомства України пана Володимира Огризка не було свого телеканалу і достойник не мав можливості регулярно спілкуватися з телевізійною аудиторію.
>>>
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
2002-2010
2002-2010