|
Ай-сі-ті-вічці Олені Фроляк шкода Леніна
МАЛОРОСІЙСТВО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕЛЕВІЗІЙНОЇ ЕЛІТИ
Їй не подобається українське ТБ і натомість - дуже симпатичні російське телебачення та російські ведучі, зокрема, вона в захваті від Дмитра Кисельова (того, що працював на ICTV за часів Кучми) й Леоніда Парфьонова, а своїм ідеалом вважає Тетяну Міткову.
Своє ставлення до Леніна вона висловила, відповідаючи на моє запитання, яке надіслав редакції "Телекритики" для
чат-конференції з телеведучою.
Питання я сформулював так:
"…При цьому враження "жахливості" скоєного націоналістично налаштованими "вандалами" "злочину" всіляко підсилювалися емоційно: відповідною інтонацією, напускною гримасою гніву з приводу "негідного" вчинку і жалю до "ілліча". Надзвичайно зворушливою в поданні новини виглядала орденоносна Олена Фроляк (нагороджена орденом "Княгині Ольги"): повідомляючи інформацію про інцидент, вона, здавалося, ще трохи - й зарюмсає в прямому ефірі від глибокого співчуття до зневаженого "вождя світового пролетаріату". Ведуча ICTV вклала в це повідомлення всю свою по-жіночому чутливу душу, що знайшло віддзеркалення і в її чарівних виразних очах, і в спеціально підібраній тональності голосу з характерною для неї особливою українською мелодикою у звучанні. Складалося враження, що з її глибоких очей-океанів от-от хлине нескінченний потік". - це уривок з мого матеріалу на "Телекритиці" від 21-07-2009 "Дорогим-любим катам від вдячних нащадків замордованих жертв".
Це стосовно того, як Ви оголошували новину про сміливу акцію громадянського протесту українських патріотів з руйнації пам'ятника комуністичному катові на Бессарабці. Вам насправді його настільки шкода? Ви знаєте, що Ленін був одним з найголовніших ідеологів комуністичного терору, зокрема запровадження політичних репресій, створення концтаборів, організації Голодоморів - всього того лиха, яке сповна відчула на собі Україна. Пам'ятники Леніну в Україні - це збочення і наруга над пам'яттю жертв комуністичного терору. Ви це усвідомлюєте, чи скажете, що Ви проти обраних українськими патріотами методів висловлення свого громадянського протесту? А якими ж вони мають бути, якщо йдеться про пам'ятник україноненависнику і людожеру? Чи для Вас Ленін - добродушний картавий дідусь, такий собі невинний персонаж з анекдотів?"
Вочевидь з метою економії часу і динамізації процесу спілкування з відвідувачами чату, редакція значно підкоротила запитання, тож на конференцію пройшла така його версія:
- Як ви оголошували новину про сміливу акцію громадянського протесту українських патріотів з руйнації пам'ятника комуністичному катові на Бессарабці? Вам насправді його настільки шкода? Ви знаєте, що Ленін був одним з найголовніших ідеологів комуністичного терору, зокрема запровадження політичних репресій, створення концтаборів, організації Голодоморів - всього того лиха, яке сповна відчула на собі Україна. Пам'ятники Леніну в Україні - це збочення і наруга над пам'яттю жертв комуністичного терору. Ви це усвідомлюєте?
На що Олена Фроляк відповіла:
- Мені дійсно його шкода, як цінну пам'ятку архітектури. Була така сторінка в нашій історії, і нікуди від цього не дінешся. Якщо цей пам'ятник так комусь ріже око - нехай парламент чи міська влада ухвалить рішення про його знесення, ми ж так поспішаємо в Європу, давайте цивілізовано прощатися з нашим минулим, не вдаючись до вандалізму.
А мені дуже шкода, що я таки не помилився в емоціях Олени Фроляк, вгадав її настрій, коли бачив той інформаційний випуск. Чесно кажучи, мав надію на іншу відповідь, щось на заразок: "вам так здалося, ви перебільшуєте". Одначе, сподівання не справдились.
В Європі, до якої так недоречно в даному контексті апелює головний редактор інформаційної служби ICTV, немає практики масового увіковічнення в топоніміці та архітектурі міст і містечок людиноненависників, тиранів і катів, в яких руки по лікті в крові, та дбайливого ставлення до цих пам'яток.
Європа, куди, за словами Фроляк, "ми так поспішаємо", вже прирівняла злочини комунізму і нацизму, сталінізму і гітлеризму. А оскільки Сталін, що історично доведено, був наслідником і продовжувачем ленінського терору, то між цими постатями можна сміливо і без найменших сумнівів ставити знак рівняння.
Гітлер теж частина історії Німеччини - скільки пам'ятників йому ви знайдете на його батьківщині? Якими б очима в Німеччині та світі подивилися на німця, котрий би ініціював встановлення пам'ятника фюреру, оскільки це, мовляв, частина німецької історії?
Згадую слова Президента України Віктора Ющенка про невігластво або ж лукавство і підступ тих, які виступають за збереження комуністичних пам'яток через те, що вони, мовляв, є частиною історії України. Це наше горе і трагедія, а відтак вшанування катів - збочення і злочин, наруга над пам'яттю жертв влаштованого ними терору.
До того ж, всі ці пам'ятки тоталітарній, комуністичній добі після відповідного Указу Президента України вже поза законом. Отже, необхідні юридичні підстави для їхнього знесення, не кажучи про моральні, давно є. Щоправда, місцева влада часто-густо зволікає. Так от такі акції, які провели українські патріоти на Бесарабці, якраз і покликані спонукати можновладців на місцях виконувати Указ Глави держави.
І ніякою цінною історичною пам'яткою архітектури бесарабський "ілліч" ніколи не був. Може, Фроляк і донині вважає його занесеним в реєстр ЮНЕСКО? А після відомих подій він був викреслений навіть з державного реєстру. Головний редактор інформаційної служби ICТV взагалі слідкує за тим, що відбувається в державі, світі? Тримає руку на пульсі подій поза її особистим життям та телевізійною студією? Тут в неї відчуваються значні прогалини і відставання. Терміново пора надолужувати!
Україні потрібно мати свої національні пам'ятки, своїм героям, а не чужим катам! Інакше це не Україна, а "УРКА"їна. Тож руйнація таких пам'ятників - це не вандалізм, а мужній і справедливий громадянський акт національної відплати вбивцям України і українців!
Як на мене, то дана телеведучою відповідь говорить сама за себе, оскільки чітко засвідчує її громадянську позицію, рівень обізнаності в цій темі, культури, патріотизму та любові до України. Якщо така Фроляк, то що вже казати про кисельових, шустерів та інших наємів.
А от ще один, як на мене, дуже показовий уривок з чату:
-Як ви оцінюєте нинішній кадровий стан медіапростору?
- Давайте судити за результатами, - відповідає Фроляк. - Українське телебачення, на жаль, поки не стало цікавим, пізнавальним, дотепним і рейтинговим, ми дуже часто й досі, у кого є можливість переключаємо телевізор на супутник і дивимось або російські канали, або канали Discovery.
Відповідаючи на це питання, Фроляк, мабуть, перед усе мала на увазі себе. Тож чи не стається так, що коли по нашому ТБ йде, бува, якась передача про злодіяння комуністичних катів, зокрема того ж Леніна, про політичні репресії в Україні, винищення квіту української нації, голодний геноцид українців, то Фроляк відразу перемикає на російський канал або Діскавері, позаяк їй такі теми не цікаві, бо недотепні. Може звідти і таке співчутливе ставлення саме до пам'ятника червоного ката, людожера, а не його жертв?
А я от, приміром, не уявляю нормального свідомого українця, який би навмисно переключався з українського ТБ на російське, позаяк воно, бачте, краще. Та й чим воно краще? Тим, що більше бруду на Ющенка та Україну виливає?
Інша річ, що через тотальну російську окупацію вітчизняного медіапростору українське телебачення дуже нагадує російське як за формою, так і за суттю. Але, за оцінками Фроляк, навіть таким воно ще не дотягує до російського "стандарту якості".
І впродовж теми:
- Олено, кого з українських ведучих новин ви назвали б професіоналом? Є такі, хто імпонує вам особисто? Які риси роблять ведучого цікавим глядачеві? Дякую!
- У нас багато професійних ведучих, мій особистий ідеал - російська ведуча Тетяна Міткова.
- Як вам працювалося з Дмитрієм Кисельовим? Чи ви підписували в 2004-му цидулу про недовіру цій людині? Всі кажуть, що він - профі, але при цьому не дуже високо оцінюють його людські риси. А ви що думаєте?
- Дмитра Кисельова дуже поважаю і ціную, у нас немає журналістів його рівня. Він багатьох наших журналістів навчив бути образними, писати лаконічно, гостро. Він завжди вчив нас бути глибокими і не банальними, його слова і сьогодні в ньюзрумі всі цитують, наприклад, "соблюдайте пропорции мира", чи "делайте новости так, чтобы в этой стране хотелось жить". Та, на жаль, багато журналістів так його і не зрозуміли, і не зуміли оцінити, але це на їх совісті.
Отакої! А він сам "соблюдал пропорции мира" в його антиукраїнській, антиющенківській істерії? Хіба передачі такої спрямованості могли втілювати в українців оптимізм, викликати в глядачів "желание жить в этой стране"? Та й яка країна малася на увазі: Україна чи Росія?
До речі, про Дмітрія Кисельова я також запитував. У моєму виконанні запитання мало наступне формулювання: "Як Вам працювалося з Дмитром Кисельовим? Не відчували, коли були поруч з ним, що від нього тхне інформаційним кілерством, що він працює на замовлення і єдине його покликання - "мочити" Ющенка та "Нашу Україну"?
Як бачимо, такі підходи Дмитра Кисельова дуже імпонують Олені, і досі тепло згадує про них. Може перед тим, як докоряти совісті інших, Олені Фроляк до своєї варто пильніше придивитися? Говорити про професійні достоїнства Дмитра Кисельова, враховуючи його визначний особистий внесок у паплюження Ющенка і України, все одно, що називати Сталіна "ефективним менеджером". Але можливо, якщо Фроляк Леніна жаліє, то і про Сталіна могла б згадати "незлим тихим словом"?
А ось ще:
- Не хочете складати рейтинг, то хоч напишіть професіонала номер один, для вас. Це ж суб'єктивно, чого ви боїтеся?
- Леонід Парфьонов! - випалює айсітівічка.
Їй не подобається українське ТБ і натомість - дуже симпатичні російське телебачення та російські ведучі, зокрема, вона в захваті від Дмитра Кисельова й Леоніда Парфьонова, а своїм ідеалом вважає Тетяну Міткову; співчуває Леніну, а українських патріотів називає внадалами. Після цього чату мимоволі виникають крамольні сумніви - так ким ця Фроляк насправді більше є: українкою (родом з Івано-Франківщини) чи росіянкою?
Де і в чому проявляється її українськість? Чи є в цієї, як виявилося, легковажної пустунки хоч краплинка національної гордості? І чи не було б їй доречніше зміняти свою "Княгиню Ольгу" на орден Катерини ІІ? Від того ж таки Дм. Кисельова з санкції Кремля. Переконаний, підстави для такого нагородження є - Москва б оцінила.
Серед моїх питань, які не пройшли на чат було і таке:
"2003-го Ви стали заслуженим журналістом України, а 2009-го нагороджені орденом княгині Ольги III ступеня. Як Ви самі собі відповідаєте на питання "за що?".
Довідка "Телекритики":
Олена Фроляк народилася в Івано-Франківську, де й починала свою телевізійну кар'єру.
З 2000 року вела програму "Факти" на телеканалі ICTV.
Неодноразово вела передвиборні марафони, висвітлювала офіційні візити глав держав, брала інтерв'ю у президентів України, Європейської комісії, всесвітньовідомих політиків та громадських діячів.
2002 та 2007 років отримала премію "Телетріумф" як найкраща ведуча року, 2003-го стала заслуженим журналістом України, 2009-го нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.
Стажувалася на американському телеканалі CNN.
У вересні 2008 року стала головним редактором інформаційної служби ICTV.
Одружена, виховує доньку Наталю та сина Антона.
Фото Яни Новосьолової ("Телекритика") зроблені під час чату
P.S.
Ось про руйнацію пам'ятника якій людині шкодує Олена Фроляк:
ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ: Заповіти Ілліча
(З нагоди відновлення 27. 11. 2009 р. пам`ятника В. І. Леніну в Києві)
«После свержения самодержавия борьба не прекратится, а обострится». Ленин В.И. Полное собрание сочинений, 5-е изд., М.: ИПЛ, 1967–1975, т. 10, с. 126. (Далі – ППС).
«Я всегда, как известно, был сторонником «осадного положения» и «ежовых рукавиц». ПСС, т. 10, с. 166.
«Интеллигенцию всегда нужно держать в ежовых рукавицах». ПСС, т. 10, с. 167.
«Решительно никакого принципиального противоречия между советским демократизмом и применением диктаторской власти отдельных лиц нет». ПСС, т. 36, с. 199.
«Но как может быть обеспечено строжайшее единство воли? Подчинением тысяч воле одного». ПСС, т. 36, с. 200.
«Мы будем беспощадны как к нашим врагам, так и по отношению ко всем колеблющимся и вредным элементам из нашей собственной среды». ПСС, т. 36, с. 236.
«Дисциплина и дисциплина (вплоть до драконовских мер)». ПСС, т. 36, с. 539.
«…каждый, кто укрывает лишний пуд хлеба, каждый, кто лишает государство пуда топлива, является величайшим преступником». ПСС, т. 36, с. 363.
«Предприятия или деревенские общины, которые не поддаются никаким призывам.., будут выдвигаться на «черную доску» либо будут переводиться в разряд штрафных предприятий, которые подлежат закрытию и участники которых должны быть переданы народному суду». ПСС, т. 36, с...
«Беспощадная война против кулаков! Смерть им! Ненависть и презрение к защищающим их партиям». ПСС, т. 37, с. 40–41.
«Диктатура есть власть, непосредственно опирающаяся на насилие, не связанная никакими законами». ПСС, т. 37, с. 245.
«Мы ведем классовую борьбу, и наша цель – уничтожение классов. Пока остаются рабочие и крестьяне, до тех пор социализм остается неосуществимым». ПСС, т. 37, с. 306.
«Потерять Украину – потерять голову!»
«Прошу принять экстренные меры, чтобы дать немедленно в распоряжение тов. Тер-Арутюнянца 2.000 матросов для военных действий против буржуазной Рады». ПСС, т 50, с. 31. (15.І. 1918)
«Теперь с завоеванием Украины… наша сила крепнет. Теперь у нас есть возможность получить топливо из Донецкого бассейна, есть источники хлеба и продовольствия… На Украине имеются громадные запасы, излишки хлеба, их трудно взять сразу – там до сих пор партизанщина… Мы должны не менее трех тысяч рабочих железнодорожников, частью крестьян из северной голодной России, двинуть на Украину». ПСС, т. 38, с. 300-305.
«Киев, Полтава, Харьков взяты и наше продвижение к Донецкому бассейну, источнику угля, происходит с громадной быстротой». (19.12. 1917). ПСС, т. 40. с. 29.
«Чем больше мы завоевываем Украину, Кубань и Сибирь с их крестьянским населением, тем труднее становится задача, тем тяжелее идет машина…». ПСС, т. 40, с. 251.
«Социализм есть уничтожение классов, диктатура пролетариата сделала для этого уничтожения все, что смогла». ПСС, т. 39, с. 279.
«Пензенскому Губисполкому:
Необходимо организовать усиленную охрану из отборно надежных людей, провести беспощадный массовый террор против кулаков, попов и белогвардейцев; сомнительных запереть в концентрационный лагерь вне города». ПСС, т. 40, с. 143.
«Диктаторская власть и единоличие не противоречат социалистическому демократизму". ПСС, т. 40, с. 301.
«Революция развивается в ходе самой борьбы. И после свержения капиталистов борьба не прекращается». ПСС, т. 40, с. 302.
«И тут нет совпадения интересов пролетариата и крестьян. Тут наступает трудный период борьбы – борьбы с крестьянством». ПСС, т. 40, с. 306.
«Нужно больше дисциплины, больше единоличия и больше диктатуры». ПСС, т. 40, с. 312.
«Волю класса иногда осуществляет диктатор, который иногда более сделает и часто необходим». ПСС, т.40, т. 272.
«Берите 1918 год, где не было этих споров и где я уже тогда указывал на необходимость единоличия, необходимость признания диктаторских полномочий одного лица с точки зрения проведения советской идеи». ПСС, т. 40. с. 308.
«Про эти расстрелы мы открыто говорили, что насилия не прячем. Вот в чем выражается единство воли. Теперь задача – попробовать применить к промышленности и земледелию это единство воли. Это не только лозунг. Над этим надо подумать, поразмышлять». ПСС, т. 40, с. 308.
«Крестьяне – собственники, и с ними приходится бороться». ПСС, т. 40, с. 509.
«Победить крупную централизованную буржуазию в тысячу раз легче, чем победить миллионы и миллионы мелких хозяйчиков…». ПСС, т. 41, с. 28.
«Мелкие собственники – это наши противники. Мелкособственническая стихия – самый опасный наш враг». ПСС, т. 43, 193 (1921 г.).
«Поместить полтора миллиона армии на Украине, чтобы они помогали усилению продработы, будучи сугубо заинтересованы в ней, особо ясно сознавая и чувствуя несправедливость обжорства богатых крестьян на Украине». ПСС, т. 44, с. 67.
«Ввиду крайне тяжелого продовольственного положения Центра полагаю три четверти неиспользованного продовольственного фонда Украины взять сюда, а четверть оставить городам и рабочим Украины». ПСС, т. 44, с. 80.
«Учить палкой, железной дисциплиной, серьезно». ПСС, т. 44, с. 475.
«…всякая религиозная идея, всякая идея о всяком боженьке, всякое кокетничанье даже с боженькой есть невыразимейшая мерзость…». ПСС, т. 48, с. 226-227.
«Без ВЧК и других подобных карательных репрессивных органов советская власть существовать не может».
«Надо расширить применение расстрелов. Без этого построить социализм невозможно».
«Временно советую назначить своих начальников и расстреливать заговорщиков и колеблющихся, никого не спрашивая и не допуская идиотской волокиты». ПСС, т. 50, с. 165.
«Образец надо дать. Повесить (непременно повесить, дабы народ видел) не менее 100 заведомых кулаков, богатеев, кровопийц. Отнять у них весь хлеб. Назначить заложников, согласно вчерашней телеграмме. Сделать так, чтобы на сотни верст народ видел, трепетал, знал, кричал… Найдите людей потверже». (Из телеграммы Евгении Бош, Кураеву и Микину).
«Допустимо и возможно, что погибнет и 90% населения, чтобы оставшимся в живых 10% удалось дожить до всемирной революции и до социализма».
«Изъятие ценностей, в особенности самых богатых лавр, монастырей и церквей, должно быть произведено с беспощадной решительностью, безусловно ни перед чем не останавливаясь и в самый кратчайший срок».
«Чем большее число представителей реакционной буржуазии и реакционного духовенства удастся нам по этому поводу расстрелять, тем лучше». (Март 1922 г.)
«Для нас не представляется безусловной необходимостью, чтобы регистрировать всех представителей трудового народа, чтобы уследить за их запасами денежных знаков или за их потреблением, потому что условия жизни обрекают громадное большинство на необходимость трудиться и на невозможность скопить какие бы то ни было запасы, кроме самих скудных».
«Хлебная монополия, хлебная карточка, всеобщая трудовая повинность в руках государства, в руках полновластных советов является самим могучим средством учета и контроля, и принуждения к труду, посильнее законов Конвента и его гильотины... Потому что распределяя его (продовольствие), ми будем господствовать над всеми областями труда».
«Вся русская интеллигенция – это не мозг нации, а просто говно».
І ще матеріали впродовж теми:
"За Україну" вимагає прибрати Лєніна"
"До Верховної Ради внесено закон про заборону комунізму"
Читай також:
Телеканалізація:
російське лайно в українському ефірі
Геть російських окупантів з українського інформаційного простору!
Перемикаючи телеканали в скорботний для всіх українців День пам'яті жертв Голодомору 1932-33 рр., не знайшов жодної причини, аби хоча б трошки затриматись на кнопці "Інтера", бо не побачив там жодної передачі, присвяченій темі голодного геноциду українців, що забрав життя мільйонів співвітчизників. Можливо, щось пропустив? Не було на телекартинці і позначки, щоб вказувала на цю скорботну дату – ані свічки, ані іншого символу. Натомість, на "Інтері" йшла звичайна для суботнього дня розважальна програма: естрадні концерти за участю російських виконавців, російські серіали, гумористичні передачі, зокрема концерт Ніколая Баскова, серіал "Петровка, 38", "Городок", "Вечерний квартал – юмор в законе". Більше того, складається враження, що ефір каналу в день всеукраїнського трауру був підкреслено веселим, святковим. Чому так? Що, для "Інтера" роковини Голодомору не є днем жалоби? Чи ця тема настільки дріб'язкова для телеканала, що не варта найменшої уваги? "Інтер" взагалі, він чий: український чи російський?
>>>
НЕ МАЄШ ПРАВА ЗАБУТИ:
ГЕНОЦИД ЗАБРАВ ЖИТТЯ МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНЦІВ
ЗАСВІТИ СВІЧКУ
ВШАНУЙ ПАМ'ЯТЬ БЕЗНЕВИННИХ ЖЕРТВ
ГОЛОДОМОРУ 1932-33рр.
28 листопада, 16:00
Українській... - стоп?
Як на 11 каналі українську мову зневажають
На знімку - ретрансльована дніпропетровським 11 каналом передача "Стоп-кадр" (присвячена темі кіно), виробництва відомої на всю Україну своєю запеклою українофобією одеської телекомпанії АТВ. На цьому стоп-кадрі видно, в який знущальницький над українською мовою, зневажливий до неї спосіб телевізійники субтитрують свій російськомовний продукт. Написи українською спеціально виконані настільки дрібним шрифтом, що не прочитаєш навіть на відстані метра від екрану. Натомість, жодних складностей не викликає ідентифікація логотипу 11 канала та показника електронного термометра. Вочевидь, таким чином одесити - російські імпер-шовіністи з "Родины" Ігоря Маркова, який є хазяїном АТВ - додумалися як їм водночас і законодавства нібито формально дотриматися, і свою ненависть до всього українського проявити: "хатітє тітри па украінскі? Ну натє вам, падавітєсь". А дніпропетровські васильєви залюбки це неподобство ретранслюють, принижуючи тим самим національну гідність українців, дискримінуючи їх за мовною ознакою, позбавляючи права на українську. От сволота...
"Домой, Євген, пора домой!"
Россия для русских
19 листопада на сайті "Телекритика" відбудеться чат-конференція з шеф-редактором і ведучим програми "Велика політика" на телеканалі "Інтер" Євгеном Кисельовим: "Роль ЗМІ у виборчій кампанії, етика висвітлення скандальних тем". Редакція спеціалізованого на висвітленні медійної тематики видання запрошує своїх відвідувачів та всіх бажаючих ставити запитання вже зараз, надсилаючи їх на поштову скриньку letter.tk@gmail.com. Користуючись нагодою, направив на вказану адресу і свої. Якщо "пройдуть", то тоді можна розраховувати на відповіді самого Кисельова, а як ні (чи то через невідповідність темі, чи ще за якимись причинами), то так запитаннями і залишаться:
>>>
"Україна, яку ми втрачаємо. Свобода слова проти української державності?"
/Народна правда, один з проектів "УП"/
Внутрішньо-політична ситуація в країні й те, як вона відображається в публічних дискусіях політиків на голубих екранах, все більше наводить на тривожні припущення, що Україну немов навмисно, ніби на відпрацювання отриманого звідкись замовлення, вперто й цілеспрямовано підштовхують на шлях стратегічної національної поразки, за якою - суцільна руїна.
(У лютому 2009р. ця стаття, розміщена автором на "Народній правді", була визначена редакцією "НП" кращою поточною публікацією і занесена в рубрику "вибір редакції". У такому статусі матеріал перебував до кінця травня.)
"Русский стиль" українського телеефіру"
/Українська правда/
Здається в жодній іншій країні розвинутої демократії її інформаційний простір не працює проти власної ж держави та національних інтересів так, як це відбувається в Україні.
"Сталін- Live ". Радянський фашизм"
/МАЙДАН/
Комуно-совковий ренесанс в Україні та стрімка її радянізація продовжилася початком кампанії з реабілітації сталінізму. Старт "відбілювання вождя народів" відбувся на шустерівській "свободі", у п'ятницю, 8 травня.
"Ера" Росії в Україні"
/СПЕЦКОР/
Зачистка" чи то правильніше сказати ліквідація українського телерадіопростору триває. Черговим й досить знаковим етапом російської наступальної кампанії на український ефір стала поява на хвилях популярної серед широкої слухацької аудиторії радіостанції "Ера-fm" її спільного проекту з російською державною радіокомпанією "Голос Росії". В Україні на часі громадянська кампанія спротиву російській інформаційній експансії задля захисту національного телерадіопростору! "НІ!" російській окупації українського ефіру!
"Дорогим-любим катам від вдячних нащадків замордованих жертв"
Олексій Мазур, для "Телекритики" 21-07-2009
…Як пояснити те, що на "Приват ТБ" вже давно нормою стало всіляко демонструвати зневажливе ставлення до теми Голодомору й насміхатися з президента Ющенка за те, що її піднімає та постійно опікується нею? Хіба можна уявити, приміром, ситуацію, коли б в Ізраїлі якийсь недоумок почав закидати президенту те, що національний лідер ну надто вже переймається Голокостом? Як би це було сприйнято? Чи знайшов би після цього такий моральний покидьок місце для себе в суспільстві? Що б зробила з цим мерзотником хвиля всенародного обурення?
Ілліча і компанію послали "на..."
Дніпропетровська організація Української Народної партії розпочала раніше анонсовану безстрокову серію акцій за демонтаж тоталітарної символіки - "Геть пам'ятники катам!". Перший пікет відбувся в обласному центрі в понеділок, 14 вересня на центральній площі міста, біля пам'ятника "іллічарі".
>>>
Червона джин$а: "Вack in USSR"!
"НІ!" джин$і!
15 вересня червона джин$а на дніпропетровських телеканалах
продовжилась відео звітами про створення Блоку Лівих Сил на чолі з лідером КПУ. Примітна деталь: тексти репортажів абсолютно ідентичні, але при цьому, зауважте, "чомусь" різняться прізвищами їхніх "авторів".
>>>
Червона джинса:
"кушать подано", жрітє, товаріщі!
Тема "комуністичної джинси", піднята автором цих рядків в минулій публікації, днями набула свого продовження. 9 вересня в ефірі дніпропетровських 11-го та 9-го ("Приват ТБ Дніпро") каналів був продемонстрований сюжет про відкриття в Донецьку пам'ятника генералу Ватутіну - захід, який відбувся за ініціативи КПУ і зібрані нею кошти.
>>>
А ТБ влаштовує комуністична "джинса"? Замість новин
У середу, 2 вересня в інформаційних випусках регіональних дніпропетровських каналів - "9 канал" ("Приват ТБ Дніпро") та "11 канал" - був показаний один і той же сюжет, присвячений першому дню роботи 5-ої сесії Верховної Ради VI скликання, в якому глядачеві пропонувалося подивитися на події в парламенті та оцінити загалом поточну політичну ситуацію в країні очима КПУ - з точки зору ідеології і програми партії.
>>>
"Левый берег" - грязный берег
Віднедавна, пов'язую це з наближенням виборчої кампанії, попри моє бажання став отримувати у свою поштову скриньку за адресою проживання газету Юго-востока Украины "Левый берег", що є проектом Київського Інституту проблем управління ім. Горшеніна, очолюваного Костем Бондаренком.
>>>
"Дзеркало тижня" - не проктологічний ляльковий театр"
СПЕЦ-цитати від Юлії Мостової
Заступник головного редактора "Дзеркала тижня" Юлія Мостова про: непристойну пропозицію, яку отримала від Януковича в серпні 2004 року; Помаранчеву революцію; душевну бесіду з масштабною людиною - Павлом Лазаренком; проктологічний ляльковий театр; журналістський гонор та свою зарплату, від якої Юлії Володимирівні смішно, адже вона вважає, що 16 тис. гривень для журналіста її кваліфікації - замало.
>>>
Тимошенко на Дніпропетровському Державному:
в студію - зі своїм "самоваром"
уБлЮТський ефір
18 вересня на Дніпропетровській ОДТРК відбувся прямий ефір за участю прем'єр- міністра України Юлії Тимошенко.
>>>
Герман пропонувала Мостовій гроші за... Януковича.
Але та відмовилась
ПРЕС-КЛУБ
Таку інформацію оприлюднила сама Юлія Мостова. Заступник головного редактора "Дзеркала тижня" повідала про це у Дніпропетровському прес-клубі:
>>>
Юлія МОСТОВА: "Журналістика в Україні вмирає"
ПРЕС-КЛУБ
Своїми тривогами за долю журналістської професії в Україні заступник головного редактора видання "Дзеркало тижня" поділилася з дніпропетровськими колегами на прес-клубі в обласній філії НСЖУ. Ю. Мостова поремствувала з приводу того, що останнім часом журналіст дедалі більше перетворюється на піарника, який стоїть на службі у конкретного замовника.
>>>
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
2002-2010
2002-2010