Червона джинса:
"кушать подано", жрітє, товаріщі!

Тема "комуністичної джинси", піднята автором цих рядків в минулій публікації, днями набула свого продовження. 9 вересня в ефірі дніпропетровських 11-го та 9-го (Приват ТБ Дніпро) каналів був продемонстрований сюжет про відкриття у Донецьку пам'ятника генералу Ватутіну - захід, який відбувся за ініціативи КПУ і зібрані нею кошти.


11 канал розповів про подію вустами донецьких, як було сказано ведучою випуску новин, колег:

"Кор.: Генерал Ватутін очолював Перший український фронт. Його війська брали участь у визволенні Києва. Незважаючи на це, генерал Ватутін так і не став героєм України. Монумент відкрили за ініціативи Комуністичної партії України. Під час церемонії відкриття її лідер Петро Симоненко наголосив:

Симоненко: Спасибо вам, дорогие земляки, студентам и учащимся, учителям и врачам, работающим и безработным, нашим дорогим пенсионерам и ветеранам. Вы по копейке собрали средства на памятник этому легендарному красному командарму. Вы собрали в память о тех, кто не дожил и кто победил. Я еще раз хочу подчеркнуть, что памятник, открытие которого мы сегодня с вами чествуем, имеет огромное значение. Потому что Николай Федорович не стал героем Украины, хотя он навечно останется героем Советского Союза и безусловно, героем Украины.

Кор: Ідею створення пам'ятника Ватутіну донецькі комуністи виношували півтора року. Відкрили його на благодійні внески, зокрема кошти ветеранів та партійців".


«Приват ТБ» висвітлило донецьку подію зі значно жорсткішими цитатами, так щоб хльоснути українців відчутніше, більш боляче:

"Ведуча в студії: …Бронзовий бюст прикрашатиме сквер поблизу Донецької міської ради, неподалік однойменного проспекту.

Кор.: Генерал Ватутін очолював Перший український фронт. Його війська брали участь у визволенні Києва. Незважаючи на це, він так і не став героєм України. Але це звання отримав Роман Шухевич, від руки якого генерал фактично загинув. Монумент відкритий за ініціативи КПУ. Під час церемонії відкриття лідер партії Петро Симоненко наголосив наступне:

Симоненко: Спасибо вам, дорогие земляки, студентам и учащимся, учителям и врачам, работающим и безработным, нашим дорогим пенсионерам и ветеранам. Вы по копейке собрали средства на памятник этому легендарному красному командарму. Вы собрали в память о тех, кто не дожил и кто победил. Я еще раз хочу подчеркнуть, что памятник, открытие которого мы сегодня с вами чествуем, имеет огромное значение, чтобы не допустить дальнейшего распространения мракобесия в истории Украины. Я говорю со всей ответственностью и заявляю, что сегодня нужно положить конец этому помаранчевому безумию и остановить этих безумцев, и не допускать их к власти. Потому что Николай Федорович не стал героем Украины, хотя он навечно останется героем Советского Союза и, безусловно, героем Украины. Сегодня Героем Украины указом Президента стал его убийца. Именно он ответственен сегодня за эту бандеровщину, которая находится у власти…

Кор.: Ідею створення пам'ятника Ватутіну донецькі комуністи виношували півтора року. Відкрили його на благодійні внески, зокрема кошти ветеранів та партійців - членів КПУ".

Знову зателефонував на 9 канал. Для початку бесіди поцікавився в головного редактора Ольги Владімірової, яке відношення має подія в Донецьку до регіональних дніпропетровських новин? Чому про те, що сталося в сусідньому обласному центрі розповідають у Дніпропетровську, ніби в нас своїх тем не вистачає?

На це головред каналу сказала, що подія в Донецьку - відкриття пам'ятника генералу Ватутіну - була розцінена досить знаковою, цікавою для глядача, а тому гідною висвітлення в ефірі. До того ж, зауважила вона, новини 9 каналу не обмежуються розповідями лише про те, що відбувається в Дніпропетровську. У випусках дуже часто глядачів знайомлять з новинами всеукраїнського рівня - київськими або з інших регіонів.

- Ви некоректно ставите питання, - казала мені О. Владімірова.- Просто вам, і ви тут не поодинокі, не подобається саме КПУ і ви не хочете, щоб про неї інформували. Ваше право мати свої політичні симпатії чи антипатії, але ми розповідаємо про всі партії.

- Я ставлю так питання, тому що цей сюжет дуже нагадує мені попередній, з приводу якого я вам нещодавно телефонував. Тоді ви погодились з моїми претензіями і класифікацією сюжету як "джинсового". А на моє запитання, як можна пояснити його наявність в ефірі, як і низки інших подібних сюжетів у ваших новинах, від яких так і тхне джинсою, ви сказали, що, мовляв, "їсти всім хочеться". А я вам, що це логіка не журналіста, а раба! Продемонстрований вчора сюжет за певними ознаками дуже вже нагадує черговий замовний. Знову подія - не в Дніпропетровську, знову герой сюжету - лідер компартії Петро Симоненко, знову все в сюжеті висвітлюється лишень з точки зору КПУ і сповідуваної нею ідеології. Прямо не сюжет, а гімн. До того ж в ньому відверто паплюжиться Україна, її Президент та національні герої. Він став черговим з серії українофобських матеріалів у ваших випусках новин. Це, мабуть, у вас вже кампанія стартувала: боїтеся пропустити можливість "смачно попоїсти", цього разу за гроші КПУ. Які ж ви ненажерливі!

Тональність, в якій я вів розмову, і самі зроблені мною характеристики були оцінені Владіміровою некоректними і неприпустимими для ділового спілкування, а тому зажадала від мене припинення образливих закидів.

- Цікава у вас логіка, - мовив я, - ви спочатку своїм сюжетом (цим та іншими) окріп на українські голови ллєте, брудом Україну поливаєте, паплюжите нашу історію й українських національних героїв, пропагуєте в джинсових сюжетах комунізм і сталінізм, повертаєте Україну до жахливого минулого, топчетеся на кістках мільйонів українців, що стали безневинними жертвами голодного геноциду, як це було в одному з репортажів - і все це тому, що вам, бачте, "кушать хочеться"? Принижуєте честь і гідність українців, а потім пред'являєте претензії до тональності, з якою до вас звертаються?

Дорогим-любим катам
від вдячних нащадків
замордованих жертв
Олексій Мазур,
для «Телекритики»

Я розмовляю з вами так, як ви на те заслуговуєте! Я протестую проти того, аби ви в такий нахабний і зухвалий спосіб зневажали українську землю і українців! Я звинувачую вас у паплюженні національних символів України! Кажете - я кричу?! Насправді, це я так голосно розмовляю, тим більше на тему, котра мене настільки хвилює. І це для того, аби ви мене добре почули, аби зрозуміли, що не всі в Дніпропетровську - зденаціоналізоване, мовчазне, зросійщене бидло! І це я ще не кричу, бо коли я скандував гасла на Дніпропетровському Майдані, то кажуть, в Підгородньому було чути. Якої коректності ви від мне вимагаєте? До кого? До тих, хто зраджує Батьківщину, зневажає її, знущається над українцями, чинять наругу над нашою пам'яттю?

Владімірова кинула слухавку, але я почав передзвонювати. Та довго не реагувала, та все ж таки, згодом, здалася. І я продовжив, зауваживши їй, що зарано "відключилася", бо я ще не все сказав з того, що хотів:

- Я звинувачую вас у тому, що на "Приват ТБ" немає передач, присвячених Україні і українській культурі. "Алєф" - є, про єврейські традиції нам розповідають! Правильно! Так і треба, і в цьому немає нічого поганого, я - "за"! Не іронізую. Але чому немає такої ж програми про українців? Чому упосліджується корінний народ країни? Чому ви ним нехтуєте і лишень всілякого його ображаєте! Хто вам дав таке право?

У відповідь на це Владімірова почала хизуватися зробленою "приватівськими" журналістами телевізійною розповіддю про Сорочинський ярмарок.

- Та це ж був репортаж, інформаційний сюжет, а я веду мову про цикл тематичних програм про Україну і українство! Почніть вести цю тему настільки ж скрупульозно і дбайливо, як ви це робите у ставленні до євреїв! Чи українці чимось гірші? Вони на це не заслужили? Для них від вас - лише образи національної честі і гідності? - кипів я.

В процесі бесіди Владімірова також звинуватила мене в тім, що без її санкції використав попередню розмову з нею у замітці, що поширив Інтернетом. Я ж їй на те відповів, що у такий спосіб борюся з джинсою - реагую і протестую проти негативного явища, до того ж конкретного його прояву, у доступний мені спосіб.

Владімірова наполягала, що я використав для розповсюдження повідомлення Інтернетом приватну бесіду. А я не вважаю її приватною, оскільки вона не містила жодних особистісних моментів, ніяких інтимних подробиць, відбувалася на суспільно-важливу резонансну тему, предметом обговорення став продемонстрований в ефірі "Приват ТБ" сюжет, який я розцінив замовним (з чим Владімірова тоді погодилася). Я пред'являв їй претензії як відповідальній співробітниці каналу, і тільки - нічого особистого!

До речі, минулого разу, почувши запитання, Владімірова поцікавилася, чи не представляю я якусь організацію. Ні, відповів, я їй, не презентую нікого, окрім як самого себе та повністю відрекомендувався на додаток до названого на початку бесіди ім'я і прізвища.

Отже, з огляду на суть розмови, не бачу в ній жодного приватного моменту, якщо не зважати на назву телекомпанії.

Впродовж бесіди Владімірова сказала, що має двох синів і виховує їх і патріотичному дусі.

- Щось слабо віриться, зважаючи на те, що демонструєте в ефірі каналу, на який працюєте, займаючи високу відповідальну посаду!

- Тепер ви вже почали ображати мене як мати! - відреагувала на почуте зауваження Владімірова. - …Якщо і це будете розповсюджувати в Інтернеті, то не забудьте написати, куди я вас послала!

От і не забув, щоправда, конкретної адреси посилання вказати не можу, позаяк її не почув - цих даних з вуст Владімірової так і не пролунало. Чи може не розчув в запалі? Але, в принципі, неважко здогадатися про вірогідний напрямок і дальність "відрядження".

- Ганьба кожному з вас! - закінчував я, - І вам як співробітниці каналу, і всьому "Приват-ТБ", і кожному, хто там працює! Я проклинаю вас: кожного окремо і всіх разом взятих так само і настільки, наскільки ви проклинаєте і паплюжите в своєму паскудному ефірі Україну!

- Дякуємо, - прощалася Владімірова, - у вас все? Я працюю і не можу витрачати на вас стільки часу, зрештою я ж не психотерапевт, аби вислуховувати ваші проблеми!

Наступним "травмпунктом" мого звернення зі "своїми проблемами", став 11 канал.

Слід зазначити, головний редактор інформаційного мовлення телеканалу і, за сумісництвом, ведучий інформаційно-профілактичної програми "Сандень" Борис Васильєв, мабуть в силу своєї спеціалізації сприйняв мої бурхливі емоції більш стійко - проявив себе куди більш здібним "психотерапевтом".

З'ясувавши для себе "клініку" питання, Борис Юрійович поспішив заспокоїти клієнта, не на жарт переполоханого хронічним характером "джинсової хвороби" 11 каналу, можливим, на його думку, галюциногенним походженням подібного припущення.

"Це вам так здалося, - повів профілактичну бесіду Васильєв. - Ви думаєте так, хтось - інакше. Цей захід був організований КПУ, тому там і одна точка зору. Якби це був, приміром, рухівський мітинг, то були б представлені вони. І що тут ненормального? А як бути з сюжетами про заходи, які проводять, приміром, Ющенко, Тимошенко та інші? Вони теж скликають журналістів. Комусь здається, що це джинса".

Хоча в принципі, що називається, взагалі "санітар ефіру" не став заперечувати наявність в українському ефірі такого хворобливого явища, як джинса, в тому числі політична. Запевняв, що може назвати безліч подібних прикладів і на телебаченні, і в пресі, і на радіо та будь-де ще. При цьому головред цілком погодився з наполяганням зателефонувавшого до нього на необхідності рішучої боротьби з цією коростою журналістики. І цей процес, за його визнанням, хоча потроху, але таки йде - люди борються, кожен на своєму місці, у когось це виходить більш успішно, в когось менш.

"А ви можете назвати мені політиків, які не займаються джинсою? - продовжував він. - Вони ж всі однакові. В тій чи іншій мірі, але всі грішать цим, а журналісти - користуються, бо таки справді заробляти гроші і їсти всім хочеться, адже це - природно".

- Але в даному разі мої претензії не до політиків, а до журналістів, до їхнього способу заробітку, - продовжив я ділитися своїм "анамнезом". - Бо здобувати гроші собі на хліб насущний можна по-різному: є ж різниця - заробити їх важким суспільно-корисним трудом, чи пограбувати когось. А от ви, наприклад, самі, боретеся? От, приміром, взяли б та й сказали одного разу своєму найвищому керівництву: "ні, хлопці, цей сюжет ні в які рамки не лізе, робіть, що хочете, але я його в ефір не дам - явна джинса, мені як журналісту, чесно, між нами - соромно, негідно це." Сказали б про це один раз, другий, і, якби, звісно, лишилися після цього на роботі, можливо, ваша принципова позиція таки б вплинула.

От ви ретранслюєте чудові і дуже цікаві освітні фільми, присвячені роботі телебачення в різних країнах світу: про історію розвитку, сучасні особливості й проблеми, майбутні перспективи. Класна передача. Серед іншого вона розповідає і про боротьбу журналістів за свої права, відстоювання свободи слова, протестні рухи проти маніпуляцій суспільною думкою (а яка ж вона багатюща і у нас, в рідній Україні! Скільки яскравих сторінок написано в ній і масовими народними виступами - Помаранчева революція, Майдан - і жертвами журналістів-борців за правду). Чому ж самі не наслідуєте найкращі приклади, не переймаєте передовий світовий досвід? Натомість, замовними сюжетами лише підриваєте довіру до свого телеканалу як в цілому, так, зокрема, і до новин та й ваших авторських програм. Якби такі сюжети були позначені "на правах реклами" - не було б жодної претензії. Це було б чесно.

У відповідь Васильєв наголосив, що де-де, а в його авторських програмах джинси точно ніколи не було, немає і ніколи не буде.

Сумнівне твердження. Зацікавлена людина, коли вона ще й кмітлива і заповзята, буде вміло відбілюватись від найчорнішої джинси. В крайньому випадку, киваючи на колег, поремствує, мовляв, всі ж так роблять, бо їсти хочуть. А про те, що йдеться зовсім не про хліб з водою, бо ці справи так дешево не коштують, сором'язливо промовчить.

Хай там як, а нині, як бачимо, ініціативи столичної журналістської спільноти щодо бойкоту КПУ, до Дніпропетровська не дійшли і точно не дійдуть. У місцевих цікавість до всього, що пов'язано з КПУ, де б воно не трапилося, прямо пропорційна калорійності запропонованої комуністами "жратви". А чи кидаються вони мікрофонами колег, чи б'ють їх по руках за "неправильну" постановку питання - справа двадцята. Про патріотизм та громадянську позицію тут і близько не йдеться. Ніби скучили журналісти за часами червоного терору, політичних репресій, тотальної заборони будь-яких проявів інакомислення і свободи слова.

10.09.2009

Читай також:

"Україна, яку ми втрачаємо. Свобода слова проти української державності?"
/Народна правда, один з проектів "УП"/
Внутрішньо-політична ситуація в країні й те, як вона відображається в публічних дискусіях політиків на голубих екранах, все більше наводить на тривожні припущення, що Україну немов навмисно, ніби на відпрацювання отриманого звідкись замовлення, вперто й цілеспрямовано підштовхують на шлях стратегічної національної поразки, за якою - суцільна руїна.
(У лютому 2009р. ця стаття, розміщена автором на "Народній правді", була визначена редакцією "НП" кращою поточною публікацією і занесена в рубрику "вибір редакції". У такому статусі матеріал перебував до кінця травня.)

"Русский стиль" українського телеефіру"
/Українська правда/
Здається в жодній іншій країні розвинутої демократії її інформаційний простір не працює проти власної ж держави та національних інтересів так, як це відбувається в Україні.

"Сталін- Live ". Радянський фашизм"
/МАЙДАН/
Комуно-совковий ренесанс в Україні та стрімка її радянізація продовжилася початком кампанії з реабілітації сталінізму. Старт "відбілювання вождя народів" відбувся на шустерівській "свободі", у п'ятницю, 8 травня.

"Ера" Росії в Україні"
/СПЕЦКОР/
Зачистка" чи то правильніше сказати ліквідація українського телерадіопростору триває. Черговим й досить знаковим етапом російської наступальної кампанії на український ефір стала поява на хвилях популярної серед широкої слухацької аудиторії радіостанції "Ера-fm" її спільного проекту з російською державною радіокомпанією "Голос Росії". В Україні на часі громадянська кампанія спротиву російській інформаційній експансії задля захисту національного телерадіопростору! "НІ!" російській окупації українського ефіру!

"Дорогим-любим катам від вдячних нащадків замордованих жертв"
Олексій Мазур, для "Телекритики" 21-07-2009
…Як пояснити те, що на "Приват ТБ" вже давно нормою стало всіляко демонструвати зневажливе ставлення до теми Голодомору й насміхатися з президента Ющенка за те, що її піднімає та постійно опікується нею? Хіба можна уявити, приміром, ситуацію, коли б в Ізраїлі якийсь недоумок почав закидати президенту те, що національний лідер ну надто вже переймається Голокостом? Як би це було сприйнято? Чи знайшов би після цього такий моральний покидьок місце для себе в суспільстві? Що б зробила з цим мерзотником хвиля всенародного обурення?

А ТБ влаштовує комуністична "джинса"? Замість новин

У середу, 2 вересня в інформаційних випусках регіональних дніпропетровських каналів - "9 канал" ("Приват ТБ Дніпро") та "11 канал" - був показаний один і той же сюжет, присвячений першому дню роботи 5-ої сесії Верховної Ради VI скликання, в якому глядачеві пропонувалося подивитися на події в парламенті та оцінити загалом поточну політичну ситуацію в країні очима КПУ - з точки зору ідеології і програми партії. >>>

---

В.Шилова пішла. Нарешті

Тепер вже колишня ген директорка ДОДТРК В.Шилова віддячила радикальним українським націоналістам за надану їй підтримку обіцянкою піти в політику… до Сергія Тігіпка. >>>

---

Тягнибок + Шилова = ?

Дивно і незрозуміло, але факт: Тягнибок став на захист Шилової. Чого б це? Може, лідер "Свободи" тепер і за… "слов'янську єдність", і російську мову як другу державну?>>>

---

"Дніпропетровський Державний" чи АНТИдержавний?
Олексій Мазур для айдану

Під українську вишиванку та Петриківський розпис на Дніпропетровському обласному державному телебаченні українцям нав'язують ідею так званого "славянского единства" з Росією. [14-06-2009 17:50]

---

Гендиректорка Дніпропетровської ОДТРК Вікторія Шилова потрапила у список ворогів української журналістики

У ПЕРЕДДЕНЬ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ЗАХИСТУ СВОБОДИ СЛОВА - 3 ТРАВНЯ - НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ ОПРИЛЮДНЮЄ СПИСОК ПОСАДОВЦІВ, ЩО ЧИНЯТЬ СПРОТИВ СУСПІЛЬНО ЗНАЧУЩІЙ РОБОТІ ЗМІ. ЦЕЙ ГАНЕБНИЙ ПЕРЕЛІК ПІСЛЯ ОГОЛОШЕННЯ В УКРАЇНІ НСЖУ ПЕРЕДАЄ ДО МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЖУРНАЛІСТІВ, РАДИ ЄВРОПИ, ЄВРОПАРЛАМЕНТУ Й ІНШИХ СТРУКТУР. >>>

---

ШИЛОВА, ЗАБИРАЙСЯ ГЕТЬ!

Так відреагували в обласній філії НСЖУ на останні події навколо Дніпропетровської ОДТРК. Серед висловлених на адресу гендиректорки телерадіокомпанії, депутата облради від Блоку Лазаренка В.Шилової звинувачень - розпалювання в державному ефірі міжнаціональної ворожнечі й расової нетерпимості та вкрай низький професійний рівень. Медійники також гостро скритикували владу за ігнорування їхніх численних звернень та заяв щодо неприпустимості перебування профнепридатної, цинічно-зухвалої й вульгарної В.Шилової на керівній посаді обласної студії державного телебачення. >>>

---

В.Шилова… на ковдрі у губернатора,
або
Перевірка на "в.шивість"

Про виклики на "ковдру" до губернатора довірливо, "по секрету всему свету" повідала сама ж гендиректорка Дніпропетровської ОДТРК, депутат облради від Лазаренка, голова комісії з питань зв'язків з громадськістю та ЗМІ Вікторія Шилова в телефонному інтерв'ю одному з дніпропетровських телеканалів. Так вона коментувала останні події на очолюваній нею обласній телерадіокомпанії. >>>

---