Руслана нарешті оцінила "крутіння попою"
по-Тимошенківськи

Оце так! "Українська правда" з посиланням на "Інтерфакс-Україна" в повідомленні від 26.06.2009 14:03 сповістила про те, що:

"Українська співачка, переможниця "Євробачення-2004", екс-депутат від "Нашої України" Руслана Лижичко на майбутніх президентських виборах підтримає прем'єр-міністра Юлію Тимошенко.

Про це вона сказала в ефірі Львівської обласної телерадіокомпанії в четвер.

"Півроку тому я ще заявляла в пресі, що не братиму участь і не підтримуватиму жодну з політичних сил. Але, напевно, у серці ще щось залишилося з Майдану, таке, навіть не сентиментальне, навіть не емоції - це щось таке, коли ми провезли прапор України практично по всьому світу з концертами, такі речі залишаються", - сказала Руслана.

За словами співачки, і в першому, і в другому турі виборів буде боротьба "між двома політичними силами".

Звертаючись до Тимошенко, що виступала в ефірі Львівської облтелерадіокомпанії, Руслана сказала:

"Хто б там не був, хто б не з'явився на політичному небосхилі - нові, старі бренди, обличчя - але це зараз конкретно дві політичні сили й у цьому контексті мій вибір без варіантів - за вас. Тому що дійсно немає інших варіантів. Я свій вибір зробила".

А я щойно прочитавши, мимоволі й відразу згадав минулорічну прес-конференцію Руслани в Дніпропетровську, яка проходила 16.08.2008, наступного дня після її концерту на Фестивальному причалі міста в підтримку нового альбому "Амазонка".

На прес-конференції в Дніпропетровську,
16.08.2008

Користуючись нагодою, поцікавився тоді в співачки її громадянською позицією щодо російсько-грузинського конфлікту.

Відповідаючи на запитання, Руслана досить влучно й дотепно згадала "незлим тихим" словом Юлію Тимошенко. І хоча ім'я та прізвище лідерки БЮТ Руслана не назвала, всім було ясно, про кого вона мовить. Її характеристика не залишала жодного сумніву щодо того, кому вона була адресована:

"…Мені б дуже хотілося, аби Україна зайняла якусь позицію. Не можна вже так дуже "крутити попою" напередодні майбутніх виборів, намагаючись зберегти і правий, і лівий електорат, і при цьому мовчати, ніби якось так поміж крапельок вирулювати.

Україна, на мій погляд, на сьогоднішній день, окрім Президента, чітко не сформулювала цілісної позиції. Це мені незрозуміло: невже зовнішня політика ніщо порівняно з майбутніми виборами і електоратом. Думаю, ви розумієте, що я маю на увазі.

Я боюся… Перепрошую, ви мені весь час закриваєте людину, якій я відповідаю (Руслана робить зауваження комусь в аудиторії, хто заступає журналіста, тобто мене - прим. автора). Я боюся давати некомпетентні коментарі з цього приводу, але…

Я бувала в Грузії багато разів й добре знаю цю країну. Літала навіть там на гелікоптері в якості другого пілота - спокійно, вільно - над Абхазією, ми проводили безліч фольклорних експедицій, мені було дуже цікаво. Я дуже добре знаю грузин. І все те, що відбулося, - не вкладається в логіку /.../ а вже закидають, що наступною може бути Україна. У мене, львів'янки, від цього волосся диба встає".

Після того мовчання було перервано - невдовзі з'явилася офіційна заява БЮТу. Тільки от судячи з її тексту, "крутіння попою", користуючись запропонованою Русланою термінологією, продовжилося - оригінальний танок став колективним, оскільки до нього приєдналося багато різних "попок", пропорційно кількості нардепів від Блоку в парламенті.

Їхні "попки" стали абсолютно синхронні в рухах, незалежно від статевої ознаки, вікової категорії, а також фізичної комплекції їхніх господарів.

З тих пір "крутіння попою" Леді Ю лише набирало обертів і додавало в амплітуді, роблячи оригінальний танок у її власному виконанні все більш непристойним. А невдовзі стали відомі й замовники екзотичного, явно неукраїнського за своїм походженням танку.

Відтак Юлія Володимирівна "накрутила":

- розпад національно-демократичної коаліції у ВР;

- заяву про відмову України від євроатлантичної інтеграції на догоду Росії(згадайте її незабутнє соло в Мюнхені);

- кабальні для України газові контракти, що за своїми згубними наслідками радше виглядають газовим зашморгом для країни, оскільки підривають її енергетичну незалежність, а відтак створюють загрози і для державного суверенітету;

- відставку патріотичного міністра закордонних справ України Володимира Огризка;

- святкування на державному рівні 90-річчя заснування українського комсомолу (так, голосувала не вся фракція - лише третина, але яка (!) - на чолі з самим її керівником та іншими провідниками, а також низкою далеко не останніх персон в біло-червоній табелі про ранги);

- повернення на посаду голови Держкомархіву комуністки-арматурниці, товаришки Ольги Гінзбург;

- утаємничені від українського суспільства переговори з Януковичем про створення мега-коаліції в парламенті задля поділення влади на двох, які змусили насторожитися весь демократичний світ, а громадян України тривалого часу тримали в стані заручників.

- справжню антиукраїнську вакханалію, розгорнуту полтавською владою на чолі з "уБлЮТком" - мером міста Андрієм Матковським, який перетворив відзначення 300-річчя подій, пов'язаних з воєнно-політичним виступом Гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу на свято російської зброї під російськими триколорами й численними делегаціями "донських козачків" і представників інших проімперських організацій з Росії.

Виходить, таке "крутіння попою" чи правильніше сказати "дикі танці" у виконанні Юлії Тимошенко та її "кАманди" Руслані дедалі більше ставали до вподоби?

Через все це відтепер вже й особливої різниці немає - чи буде правити країною президент-рецидивіст, чи колишня "помаранчева принцеса", що нині радше заслуговує на визначення "кремлівської куртизанки".

Тимошенко і Янукович, як це не прикро констатувати - давно стали ідеологічними близнюками, майже сіамськими, то чому ж Руслана надає перевагу одному з них? Єдине, що унеможливлює їхній союз - конфлікт інтересів, владні апетити, оскільки кожен прагне викусити якомога більше.

Хіба не видно, як вони змагаються один з одним, хто дужче вислужиться перед Москвою, хто більше русифікує й радянізує країну, наближаючи її в такий спосіб до відповідних політико-ідеологічних, соціальних, моральних стандартів Росії, ніби готовлячи Україну для офіційної державної злуки з РФ, старанно й наполегливо накидаючи на неї російське ярмо.

Невже заради всього цього ми стояли на Майдані, про який так недоречно згадала Руслана на Львівському телебаченні?

З огляду на спорідненість обох сил втрачає сенс й висловлена Русланою позиція - проголосувати за Тимошенко як альтернативу Януковича. Ніяка вона не альтернатива! Сама це неодноразово і дуже переконливо підтверджувала.

Дуже важко, враховуючи запроваджувану ЮВТ політику, сприймати її альтернативою. А ненависті до Ющенка в "Леді Ю", здається, ще більше ніж в Януковича.

Чи не краще б тоді Руслані було взагалі утриматись від участі в передачі. Чому вона на неї пішла?

До того ж, навряд чи б співачку запросили до такого ефіру, якби її позиція не була заздалегідь відомою й узгодженою.

Це такий собі хитромудрий хід Тимошенко. Вона налаштовує людей, що головна боротьба буде йти між нею і Януковичем. І залучає до насаджування цієї думки відомих в країні осіб. А Руслана фактично приєдналася до цієї піар-компанії.

Якби вона сказала про підтримку ЮВТ після першого туру - це хоч якось її могло б виправдати. А проголошення цього месиджу задовго навіть до початку виборчої кампанії виглядає спробою нав'язати виборцю уявлення про Тимошенко як ніби то єдину альтернативу Януковичу.

Отже тут не лише і не стільки особиста позиція Руслани, скільки продуманий піар-хід, вплив на виборця.

А раз так, то це і є свідомий виступ Руслани проти Ющенка вже сьогодні, задовго до президентської кампанії, а значить і її вибір не стільки між Януковичем і Тимошенко, на чому акцентує переможниця Євробачення, скільки саме між Ющенком і Тимошенко на користь останньої.

Якби Руслана хотіла допомогти Україні, сприяти її порятунку від майбутнього лихоліття - національної руїни - то мала б бути більш відповідальною в своїй позиції і зваженою в публічно висловлюваних оцінках.

Тим більше, що з Тимошенко Україні буде не менший гаплик, ніж з Януковичем. Руйнівні наслідки для країни будуть однакові. На національному відродженні в країні і в першому, і в другому випадку буде поставлено великий хрест.

Що ж так приспало громадянську гідність Руслани, притлумило її совість? Чим "підкупила" Леді Ю переможницю "Євробачення", та ще й так, що співачка вже ладна віддати за неї свій голос, нехай і в наведеному "амазонкою" контексті?

Чи не забулася часом Руслана, що не лише стосовно Грузії Президент України Віктор Ющенко мав чітку і цілісну позицію.

На відміну від Юлії Тимошенко, в прихильності до якої призналася співуча львів'янка, Ющенко ніколи не цурався апелювати у своїй діяльності до українських цінностей, роблячи все належне для повернення українському народу історичної пам'яті, шанування мови, національних традицій і звичаїв, віддання гідної шани провідникам нації та її героям, поборникам свободи і незалежності рідної Батьківщини.

Не соромився Віктор Андрійович згадувати про Івана Мазепу, Полтаву, Батурин, УНР, Крути, Симона Петлюру, Романа Шухевича, Василя Кука, Степана Бандеру та безліч інших визначних постатей і знакових подій нашої історії, які складають цілий літопис героїчної, жертовної боротьби за національну Свободу, в якій - нескорима сила і непереборний дух нашого народу.

А скільки зроблено Главою держави задля визнання Голодомору 1932-33 років як всередині України, так і на міжнародній арені геноцидом тоталітарного, комуно-більшовицького режиму проти українського народу, глибинного усвідомлення жахливості злочину - навмисно зорганізованих тортур голодом, що забрали в української нації мільйони її синів і доньок, завдали непоправного удару національному генофонду.

За Ющенка стало традицією вшанування пам'яті українців, замордованих, знищених радянською владою у катівнях НКВД, в ГУЛАГах, на Соловках, масово захоронених у Биківні.

Не припиняє Президент наголошувати й на необхідності позбавлення України комуністичної тоталітарної спадщини в пам'ятниках і топоніміці українських міст та селищ і натомість - гідного вшанування жертв московсько-більшовицького терору.

У відповідь на все це від безсоромної Юлії Володимирівни та її бандитської "кАманди" - лишень зухвале хіхікання, знважливе як персонально до Ющенка, так і цілої України.

Одначе, як виявляється, львів'янка Руслана більше поціновує саме Тимошенко, а не Ющенка.

Що й казати - здорово Руслана віддячила Президенту і Нашій Україні (не партії, а країні) за своє депутатство - таке формальне в її випадку, але від того не позбавлене збереження всіх належних пожиттєвих привілеїв.

27.06.2009